Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики1 Franko_i_Hrushevskyi_sproba_obiektyvnoi_kharaktery

Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики 33 щоб допустити мене, а з русинів Шараневич не говорив нічого, а Грушевський був проти мене. Які аргументи він виводив у поле, не знаю» (т. 49, с. 528). Схоже, однак, що Франка не зовсім достовірно інформували, про що він і сам, здається, здогадувавA ся. Згодом він сказав про це у статті «Історія моєї габілітації» (1912), стверджуючи, що місцеві професори «поводились зі мною прихильно та лояльно», «мене зовсім без перешкоди допущено до габілітації на Львівському університеті» (т. 39, с. 45). Приблизно у цей же час (початок листопада 1894) у недаA тованому листі до Барвінського Грушевський скаржиться, що його членство у «Франковій комісії» спричинило неабиякий тиск з боку офіційних кіл. Молодий професор потрапив у скрутA не становище, вперше йому довелося у галицьких обставинах самостійно розв’язувати проблему конфлікту між «обов’язком» і власною совістю, в той час як його голос, зрештою, небагато важив. «Себто, я маю бути козлом жертвенним в справі ФранA ковій, а тоді поляки й без мене справу катедри порішать» 11 . Здогадуючись, що реальні дійові особи воліють залишатися за лаштунками цієї справи, він у наступному листі робить щиру, хоч досить наївну спробу вплинути на пана посла: «Також проA сили мене [чернівчани. – Г.Б.] – просити, щоби Ви Франку з габілітацією помогли» (лист від 22 листопада, там само). Як тепер відомо, Барвінський доклав певних зусиль, щоб признаA чення Франка не відбулося, але на той час мало хто про це знав. У листі від 14 (2) червня 1895 р. Грушевський писав БарвінA ському: «Перед габілітацією Франка дзвонили, що я рию під Франка, тепер, чую, Колесса годить людей, що я попираю СтуA динського, а п. Вахнянин противно. Можу запевнити, що ні для кого не поводжуся в своїй діяльности ані о собистими преділекA ціями, ані анзами [?], принаймні, свідомо» 12 . Ймовірно, саме ця історія вперше показала Грушевському непрезентабельну «кухA 11 «Не маю іншого інтереса більшого, як добро свого народу»… – С. 82. 12 ЛНБ ім. В. Стефаника. – Барв. 1026/77. – Арк. 59–60.

Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики1 Franko_i_Hrushevskyi_sproba_obiektyvnoi_kharaktery | Page 7