Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики1 Franko_i_Hrushevskyi_sproba_obiektyvnoi_kharaktery | Page 36
62
Галина Бурлака, Ігор Гирич
Франка приблизно того ж часу натрапляємо і на деякі надумані,
дрібні причіпки і докори на адресу Грушевського, в основному
з приводу некоректного, на думку Франка, редагування його
текстів: наприклад, у замітці про збірку «Давнє й нове» [НедіA
ля, 1911, № 19; т. 38, с. 488 – 490], у передмові до розвідки «МоA
литва за ворогів» [датованій автором 1912; т. 39, с. 161 – 162].
Не зважаючи на ці особливості останніх років життя ФранA
ка, його подвижницька праця здобула у Грушевського найвищі
епітети. Зокрема, це виразно простежується у цілій низці
публіцистичних виступів ученого. 1909 у газеті «Село» ГрушевA
ський розпочав серію популярних статей під назвою «Історичні
портрети» саме зі статті «Іван Франко» (Грушевський М. Твори:
У 50 т. – Т. 3. – Л., 2005. – С. 288 – 289). Ця «українська народна
ілюстрована газета для селян і робітників» виходила щотижня
у Києві у 1909 – 1910, фактичним керівником видання був ГруA
шевський. У названій невеличкій публікації автор, дуже коротA
ко окресливши біографію Франка, основний акцент робить саме
на його літературній спадщині: «Франко уславився насамперед
як прегарний поет, автор гарних оповідань і драм з галицького
життя» (там само, с. 289), тут же подається чималий перелік
Франкових видань художніх творів, які можна було придбати
на той час у Києві.
Красномовною є назва наступної статті Грушевського про
Франка – «Сорокалітній подвиг». Крім «ЛНВ», вона була тоді ж,
1913 року, передрукована ще й у газеті «Рада» (Грушевський М.
Твори: У 50 т. – Л., 2005. – Т. 2. – С. 464 – 465).
Про смерть Франка Грушевський дізнався, перебуваючи на
засланні у Казані. У листі до М. Мочульського від 7 червня
(25 травня) 1916 він писав: «Прикра вість про смерть Франка,
збентежила вона мене, хоч якою руїною був він в останніх
літах!» (Листи Михайла Грушевського до Михайла МочульськоA
го (1901 – 1933) / Упор. Р.Дзюбан. Л., 2004. С. 69). Грушевський
подає у журнал «Украинская жизнь» (1916. № 6. С. 12 – 18) статA
тю «Светлой памяти Ивана Франка», де підкреслює універсальA