Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики1 Franko_i_Hrushevskyi_sproba_obiektyvnoi_kharaktery | Page 31

Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики
57
і на його відношенні до писань Грушевського. Хвороба сильно
підвищила авторську амбіцію Франка, й він, колись таки скромA
ний щодо власних заслуг, став тепер дуже чутливий на оцінку
своїх творів. Можна, отже, уявити, яке в високій мірі прикре
було становище Грушевського й інших членів Наукового товаA
риства, коли доводилося оцінювати й ухвалювати до друку
працю свого знаменитого співробітника, яка мала на собі виразні
сліди хвороби» 36 . Не дивно, що від 1908 року Грушевський почав
дуже обережно ставитися до творів Франка, адже неадекватність
його поведінки не могла не позначитися на його писаннях.
У липні 1909 р. на засіданні секції НТШ Франко запропоA
нував для друку віднайдену ним поему A. Міцкевича «Wielka
Utrata». Грушевський «спитав, відки знає [що це твір МіцкевиA
ча. – Г.Б.], сказав, що Міцкевич сам прийшов і сказав» (ЩоденA
ник, арк. 281 зв., запис від 1 липня 1909 р.). «Михайло ГрушевA
ський був у клопоті, як повестися супроти Франка, і просив
мене, щоб я переглянув рукопис і сказав йому свій осуд про
нього. […] Я прочитав скоренько […] й написав свій осуд ГруA
шевському, що “Wielka Utrata” – це неграмотний твір невідоA
мого автора, а переднє слово Франка показує, що залізні обручі
його логіки розхитані» 37 .
Грушевський намагався уникати публічних розмов про
незгоди між ним і Франком, але це не давало результатів. ФранA
ко нарікав на Грушевського багатьом людям у Львові, Києві,
Петербурзі. На початку квітня 1909 Франко несподівано приA
їхав до Києва і справив гнітюче враження на всіх, з ким йому
довелося спілкуватися. «Трегубов страшенно убитий і остерігав,
що Фр[анко] не добре до мене настроєний» (Щоденник, арк. 261,
запис від 4 квітня 1909). Однак вже 7 квітня «несподівано зрана
прийшов Франко, дуже дружелюбний; очевидно, йому не стало
Дорошенко В. Іван Франко в моїх спогадах // Спогади про Івана
Франка. – Л., 1997. – С. 404–405.
37
Мочульський М. З останніх десятиліть життя… // Там само. –
С. 390.
36