Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики1 Franko_i_Hrushevskyi_sproba_obiektyvnoi_kharaktery | Page 27

Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики 53 Франко зрозумів, що залишити «ЛНВ» у Львові не вдастя. Львовом знову поповзли чутки про «затирання» Франка Грушевським, про образи на професора. У листопаді 1906 ФранA ко вирішив відсвяткувати своє 50Aріччя, підготовку «комерсу» провадив В. Гнатюк в таємниці від Грушевського, аж в передA день свята йому було вручено запрошення. Грушевського це дуже зачепило, й він висловив претензії В. Гнатюкові. Той опиA рався, і тоді професор знову висловив «ще й деякі інші свої жалі і болісті», а потім скаржився Д. Лукіяновичу на нещирість приA ятелів. Д. Лукіянович доводив, що В. Гнатюк щирий, а від Франка «не можна вимагати ані консеквенції, ані міри. [...] По обіді приходив Франко і ми ще з ним поговорили на тему щирости. Хоч не змінить се сих людей, та я трохи виговорився й мені стало легше» (Щоденник, арк. 136 зв., запис від 30.ХІ.1906 р.). Цю ситуацію, вочевидь, можна трактувати як ще одне підтвердження відомого факту, що психічне захворюA вання Франка не розпочалося у нього раптово з початком 1908 року, а страшні симптоми були помітними задовго до того. Із січня 1907 «ЛНВ» почав друкуватися у Києві. Франко цілA ком добре розумів, що з погляду загальноукраїнської «політичної доцільності» таке рішення було логічним. «Він [Грушевський. – Г.Б.] переніс друк “Літ[ературно]Aнаук[ового] вістника” і деяких видань Спілки до Києва головно задля того, що на наші видання, пересилані зAза границі до Росії,