Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики1 Franko_i_Hrushevskyi_sproba_obiektyvnoi_kharaktery | Page 27
Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики
53
Франко зрозумів, що залишити «ЛНВ» у Львові не вдастя.
Львовом знову поповзли чутки про «затирання» Франка
Грушевським, про образи на професора. У листопаді 1906 ФранA
ко вирішив відсвяткувати своє 50Aріччя, підготовку «комерсу»
провадив В. Гнатюк в таємниці від Грушевського, аж в передA
день свята йому було вручено запрошення. Грушевського це
дуже зачепило, й він висловив претензії В. Гнатюкові. Той опиA
рався, і тоді професор знову висловив «ще й деякі інші свої жалі
і болісті», а потім скаржився Д. Лукіяновичу на нещирість приA
ятелів. Д. Лукіянович доводив, що В. Гнатюк щирий, а від
Франка «не можна вимагати ані консеквенції, ані міри. [...] По
обіді приходив Франко і ми ще з ним поговорили на тему
щирости. Хоч не змінить се сих людей, та я трохи виговорився
й мені стало легше» (Щоденник, арк. 136 зв., запис від
30.ХІ.1906 р.). Цю ситуацію, вочевидь, можна трактувати як
ще одне підтвердження відомого факту, що психічне захворюA
вання Франка не розпочалося у нього раптово з початком 1908
року, а страшні симптоми були помітними задовго до того.
Із січня 1907 «ЛНВ» почав друкуватися у Києві. Франко цілA
ком добре розумів, що з погляду загальноукраїнської «політичної
доцільності» таке рішення було логічним. «Він [Грушевський. –
Г.Б.] переніс друк “Літ[ературно]Aнаук[ового] вістника” і деяких
видань Спілки до Києва головно задля того, що на наші видання,
пересилані зAза границі до Росії,