Тим часом українське посольство прибуло до Варшави . Сагайдачний отримав аудієнцію в короля , під час якої наполягав на задоволенні низки козацьких вимог політичного характеру , зокрема й офіційного визнання польським урядом акта відновлення православної ієрархії . Гетьман не виступав як посол-прохач , який смиренно чекає вирішення своєї справи . Він виявив безкомпромісну рішучість у конфесійному питанні , яке хвилювало не тільки козаків , а й найширші кола тогочасного українського суспільства . Одночасно Сагайдачний показав себе гнучким дипломатом — шукав і знаходив підтримку серед впливових польських сенаторів , навіть серед представників католицького духовенства , готових йти на будь-які поступки « схизматикам » заради залучення славнозвісного козацького війська до боротьби з турецькою навалою . Про дипломатичні кроки « козацького генерала » Сагайдачного у Варшаві розповідав у своєму листі до кардинала Людовіга католицький єпископ Франческо Чіріолі : « Серед католиків , зокрема й церковників , не бракує впливових осіб , які прихильні до членів козацького посольства ( з огляду на теперішню загрозу війни з турками ). А згаданий Сагайдачний відверто заявляє , що королівство не одержить ні найменшої допомоги від жодного козака і від більшої частини схизматиків , якщо їхні вимоги не будуть вислухані . З другого боку , багато хто з цих сеньйорів не тільки вважає , що було б величезною шкодою втратити допомогу козаків , військо яких вихваляють як більш боєздатне і краще організоване , ніж те , яке очолює коронний гетьман , а й підкреслюють небезпеку , що ці козаки не битимуться проти турків , і тому говорять , що в даний момент необхідно піти на поступки , щоб вони лишилися вдоволеними ».
Сагайдачний заявив про себе як впливовий політик , від позиції якого великою мірою залежала доля всієї Речі Посполитої . Це підтвердила його активна участь у розробці тактичного плану розгрому турецького війська . Польські сенатори й шляхетські посли з великим зацікавленням поставилися до пропозиції прославленого полководця провести нічну атаку проти турецької армії . Водночас було вирішено питання й про орієнтовні строки воєнної операції .
Сагайдачний прибув із Варшави у польський табір , розташований під Хотином , незадовго перед початком
47