Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 45

У неділю, 9 жовтня на Київську і Галицьку митрополії був висвячений ігумен Михайлівського монастиря, ректор Братської школи Іов Борецький. Православна церква в Україні знову отримала свого вищого духовного зверхни- ка. Минув деякий час, і було поновлено всі основні єпис­ копські кафедри православної єпархії в Україні. У Трах- темирівському монастирі, куди Теофан прибув у супроводі новопоставлених єпископів і під охороною трьох тисяч козаків, очолюваних Сагайдачним, на Володимирську і Берестейську єпископські кафедри єрусалимський пат­ ріарх висвятив архімандрита місцевого монастиря Єзекіля Курцевича, а в Білій Церкві в єпископський сан було ру- копокладено ігумен а Чернчицького монастиря (поблизу Луцька) Ісакія Борисковича, який отримав Луцьку й Ос­ трозьку єпархії. Згодом у місті Животові було висвячено на єпископство Холмське і Белзьке Паїсія Іполитовича. Під час перебування в Україні єрусалимського патріарха Теофана були поновлені також православні єпископії на білоруських землях. Повернення православній церкві її ієрархів було ре­ зультатом цілеспрямованої політики Сагайдачного, який у своїх діях знаходив підтримку і співчуття серед широких мас і суспільно-політичних сил в Україні, насамперед ко­ зацтва, православного духовенства, учасників братського руху, частини радикально настроєної шляхти. При цьому вибір часу для цієї акції зумовлювався не якимись страте­ гічними міркуваннями, а візитом єрусалимського патріар­ ха до Москви. Сагайдачний не чекав сприятливого для цієї справи збігу обставин, завдяки якому уряд Речі Посполи­ тої став би більш прихильним у релігійному питанні, він не побоявся накликати на себе (та й не тільки на себе!) великі неприємності з боку короля та польського уряду. Відважившись на цей крок, він усвідомлював потенціаль­ ні можливості суспільно-політичних сил, які представляв і на які міг спертися. Відновлення ієрархії православної церкви в Україні хоч і викликало хвилю роздратування і погроз з боку ка­ толицько-клерикальних кіл Речі Посполитої, однак не призвело до рішучих каральних дій. Причиною цього була велика небезпека, яка нависала над Польщею. У лютому 1618 року в Туреччині до влади прийшов войовничий Ос- ман II, який посів престол свого батька Мустафи І, ски­ 44