Він з іще більшим завзяттям виконував свої обов’язки,
перетворивши Кінний полк на зразковий, на одну з най
більш боєздатних одиниць російської армії. Незабаром
після цього почалася Перша світова війна...
Ця подія стала переломною в історії Російської ім
перії й самого П. Скоропадського, кардинально змінив
ши звичний плин часу та хід подій. Однак спочатку
світовий збройний конфлікт здавався звичайною війною,
яка швидко скінчиться і після якої люди повернуться
до мирного життя.
У серпні 1914 року кавалерійський полк під команду
ванням Павла Петровича героїчно бився з ворогом під
Краупішкеном. Солдати і офіцери продемонстрували не
лише високу бойову майстерність, а й силу духу, хоробрість
та відвагу. За вміле керівництво військами, які зуміли за
хопити частину ворожих позицій, П. Скоропадський був
нагороджений орденом Св. Георгія 4-го ступеня, який
особливо шанувався серед військових. Сам Павло Петро
вич сприймав орден не лише як особисту нагороду, а й як
відзнаку для всього роду Скоропадських. Із Георгіївським
хрестом на черкесці Павло Петрович з’являвся на всі світ
ські прийоми та офіційні зустрічі.
Вже після перших сутичок із супротивником Скоропад
ський відчув, що війна кількома генеральними битвами не
закінчиться. Це пригнічувало його, навіваючи недобрі пе
редчуття. Але як справжній воїн він не піддавався настроям,
а сумлінно робив свою справу. У вересні 1914 року Павло
Петрович отримав подяку командувача 10-ї армії генерала
Флуга за вдалу організацію оборони переправ через Німан,
що їх намагалися подолати німецькі війська.
На початку жовтня талановитого полководця очікувало
нове підвищення: за наказом імператора він прийняв ко
мандування 1 -ю бригадою 1 -ї гвардійської дивізії, до скла
ду якої входили Кінний і Кавалергардський полки. Осо
бовий склад цих частин добре знав свого колишнього
командира, який користувався великим авторитетом. Ко
мандир дивізії генерал-лейтенант Казнаков призначив
його своїм заступником, а власного сина, який мав зван
ня корнета, віддав служити до Кавалергардського полку.
В січні 1915 року Павла Петровича як Георгіївського ка
валера було запрошено до роботи Георгіївської думи, чле
ни якої визначали тих, хто був гідний цієї відзнаки.
381