Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 38
тактики, результативної в обороні, але малопридатної для
досягнення стратегічної ініціативи в умовах масштабних
воєнних операцій. До речі, гетьман продемонстрував відхід
від «табірної» стратегії і під час Хотинської війни 1621 року,
де динамічні, активні дії запорожців спричинилися до
перемоги козацько-польських сил.
Влітку 1618 року Сагайдачний на чолі 20-тисячного
війська вирушив на Москву. Пройшовши через Сіверщи-
ну, козацькі загони швидким маршем просувалися в глиб
Московської держави. За якийсь час вони вже знаходили
ся під Лівнами. Для воєводи князя Микити Черкаського
та його ратників це стало несподіванкою, тому місто не
змогло довго чинити опір. Ще не погасло полум’я від по
жеж, а до Сагайдачного привели першого іменитого по
лоненого у цій воєнній кампанії — воєводу Черкаського.
Здобувши Лівни, козаки рушили до Єльця і швидко його
покорили. Подальші події розвивалися досить динамічно.
Козацький загін на чолі з полковником Петром Дорошен
ком оволодів містами Лебедин, Данков, Скопин, Ряський.
Для облоги Переяславля-Рязанського не вистачило сил, і
тому, захопивши майже всю Рязанщину, Дорошенко по
вернув загін назад до Єльця, розоривши водночас Воро
незький повіт. У ситуації, що склалася, Сагайдачний ро
бить блискавичний кількасоткілометровий перехід — від
Єльця до Шацька. Завдяки цьому маневру Шацьк було
захоплено практично без супротиву. Іншим маршрутом
тисяча вершників на чолі з полковником Милостивим
пішли на місто Михайлов.
Набагато швидше, ніж рухалися загони Сагайдачного,
поширювалися серед населення неймовірні чутки про ко
заків. Мовляв, польський король Сигізмунд III послав
свого сина Владислава і козацького гетьмана, щоб пере
творити Московську державу на суцільну руїну та повніс
тю викорінити православ’я. Тому козаки, «як змії і люті
вовки хижі», нищать до ноги мешканців підкорених міст,
убивають священиків, спалюють і грабують монастирі та
церкви.
Подібними тривогами жив і розташований на річці
Проні невеликий Михайлов, до якого наближався загін
Милостивого. Проте козаків чекала несподіванка. Поча
лася страшна злива, дорогу розмило, коні швидко виби
лися із сил, тому колона змушена була уповільнити крок.
37