Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 37

ській короні, зумів гамувати і карати непокірних козаків,
котрі не потрапили до реєстру, а також тих, хто чинить
самовільні напади на турецькі володіння, порушуючи «ко­
ронні пакти з цісарем турецьким», вганяючи в холодний
піт польських дипломатів.
Разом з тим не варто перебільшувати значення ко­
ролівських похвал Сагайдачному. Згаданий лист Сигіз-
мунд III написав, щоб якось віддячити козакам і особисто
Сагайдачному за участь у поході на Москву в 1618 році.
Подяка ця не знайшла особливого відгуку в серцях козаків,
бо замість грошей та розширення привілеїв король тільки
того й зробив, що пообіцяв їм свою ласку.
Минуло не так багато часу після підписаної Сагайдач­
ним прикрої для козаків Вільшанської угоди, як король
знову змушений був кликати на допомогу запорожців,
цього разу в похід на Москву, яку замірився взяти коро­
левич Владислав. Проте без вправного й численного ко­
зацького війська йому годі було сподіватися на царську
корону. Тим часом уряду, як завжди, не вистачало коштів
на спорядження великого військового контингенту, на
який зміг би спертися шукач московського трону. Тому
залишалася одна надія — на Запорозьке Військо.
Козаки згоду на участь у московській експедиції дали,
хоча й зволікали з початком походу аж до літа. Можна
лише здогадуватися, на що розраховував Сагайдачний,
відгукнувшись на заклик польського уряду. Проводячи
легальну мобілізацію багатотисячного війська, він, очевид­
но, хотів обійти підготовлене для козаків прокрустове ложе
Вільшанської комісії з її сміхотворно малим реєстром. Не
виключено, що гетьман повірив польському уряду, який
пообіцяв повністю визнати права православних на най­
ближчому сеймі.
Хоча документальних матеріалів про участь козаків у
московському поході 1618 року небагато, однак вони дають
уявлення про тактику сухопутних воєнних операцій Са­
гайдачного, який сповідував активну наступальність дій та
надавав величезного значення фактору рапт ового удару по
противнику. Досконало опанована ним наука морських
походів дозволила використати всю ефективність застосу­
вання у бою згаданих складників воєнного мистецтва.
Завдяки цьому Сагадачний пішов далі традиційного для
козацтва способу ведення бою оточеним возами табором —
36