Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Seite 371

як започатковані ним перетворення, так і в цілому той політичний курс, що був спрямований на збереження дер­ жавно-політичної автономії України. Разом з тим у цій спробі зміцнити політичну владу гетьмана проглядається й прагнення української старшини створити державу мо­ нархічного типу. У свою чергу, це логічно передбачало повний вихід України-Гетьманщини зі складу Російської імперії й утворення самостійної Української держави. Проте, як засвідчили подальші події, цього було досить, аби викликати різке невдоволення царського уряду й, пе­ редусім, самої Катерини II. Імператриця побачила в цьому (особливо в проханні про повернення «утвержденных прав, вольностей и привилегий») небезпеку для себе, бо ж О. Ро- зумовський був таємно одружений на імператриці Єлиза ­ веті Петрівні і мав спільну дитину. До того ж негативне ставлення імператриці до реформ К. Розумовського підігрівалося й Григорієм Тепловим, який став одним із її статс-секретарів. Останній у численних своїх доповідних записках висвітлював більшість перетворень в Україні як такі, що мали сепаратистську спрямованість. Катерина II викликала Розумовського до Петербурга. При­ бувши туди в січні 1764 року, він одразу ж подався до царського палацу, де його з обіймами зустрів Г. Теплов. Граф Г. Орлов, який був свідком цієї зустрічі, не втримав­ ся тоді й вигукнув: «И лобза его же предаде». Слідом за тим приголомшеному й глибоко ображеному надзвичайно хо­ лодним прийомом з боку імперагриці К. Розумовському було заборонено взагалі з’являтися до двору, доки він не подасть прохання про звільнення від гетьманства. Однак Розумовський ще тривалий час не піддавався цій вимозі. Серед придворних кіл, до яких входило чима­ ло його друзів, навіть лунали голоси, що засуджували дії уряду. Водночас у Європі наполегливо поширювалися чут­ ки щодо змови в Петербурзі проти Катерини II. Діло ді­ йшло до того, що в Україну секретно були направлені три армійські полки. Прусський посланник Сольмс у депеші своєму урядові від 17 квітня 1764 року, писав: «Что касается до гетмана, то мне кажется, что он не такой человек, какой нужен для подобных смелых предприятий, он ленив и безпечен, лю­ бит только комфорт и хороший стиль и чистосердечно ненавидит труд и занятие. Тем не менее он принадлежит 370