Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 35
Другого дня рано військо зійшло з гори і приладилось
до наступу. Наступали з трьох боків і йшли з таким завзят
тям, що в котрімсь часі змели турецьке військо з валів і
увійшли до города. Та тут привітали їх страшенним огнем
з вікон і з дахів — кожний дім перемінився на окрему
фортецю. Турецькі доми з заґратованими вікнами і силь
ними дверима. Люде живуть на подвір’ї і огороді, який
прилягає до дому, околеного муром.
Сагайдачний, почувши таку густу пальбу, приказав сур
мити до відступу. Не хотів втрачати людей. Оборонці дуже
зраділи, що козаків прогнали. Тим часом козаки позахо
дили іззаду. Перелазили мури і через огороди добрались
до домів, звідки їх ніхто не сподівався. Роззвірене військо
стало вибивати впень усіх, кого стрінули. І зараз стали
грабити добичу, яку знайшли. В короткім часі усі вулиці
одна за одною були взяті. В городі настав великий крик і
лемент. Мешканці ховались по льохах.
Невольники, дізнавшись, усіх повбивали, пошарпали
на куски своїх дозорців, розбивали двері, ламали на собі
кайдани і вибігали на вулицю з чим попало. Козаки заби
рали їх на збірне місце, тут були козацькі старшини, котрі
роздавали між них зброю, хто був до цього здалий, і фор
мували зараз сотні та посилали у бій...
Сагайдачний поїхав у город з своїм штабом, оточений
цілою ватагою розсильних козаків. Усюди лежали трупи
побитих людей. З домів, з базарів забирали всяке добро
і зносили на визначене місце. Сагайдачного всюди ві
тали радісними окликами: «Слава Сагайдачному!» Не
вольники ставали перед ним навколішки і підносили
угору руку. Тиснулись до нього, хапали за стремена,
цілували в ноги».
Звістка про славний подвиг запорожців передавалася з
уст в уста. Ректор Київської братської школи Касіан Са-
кович так описав заслуги Сагайдачного у цій воєнній екс
педиції:
За свого гетьманства взял у Турцєх місто Кафу,
Аж і сам цесар турецькій был в великом страху
Бо му четырнадцать тисяч там люду збил,
Катарги едины палил, другій потопил,
Много тогды з неволі христіан свободи,
За щто Бог з воїнством его благословил...
34