Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 324
(«палубець»). У придане він отримав двір у Чернігові нав
проти церкви Св. Спаса. Проте двір цей йому не сподо
бався і Скоропадський продав його. Купив інший, також
у Чернігові, і побудував там собі будинок.
Після перевороту 1687 року І. Скоропадський поро
зумівся з новопризначеним полковником Яковом Лизо-
губом, який теж був з Правобережжя, і залишився на
попередній посаді.
Займаючи понад десять років посаду чернігівського
полкового писаря, 1. Скоропадський набув собі деякі
володіння, зокрема села Бурівку, Вихвостів і Дроздовицю
(надані гетьманом І. Мазепою, що, крім іншого, засвід
чувало його прихильне ставлення до чернігівського пи
саря), а також чотири млини (один — разом з братом
Василем, інший — з тестем Н. Калениченком), що при
носили неабиякий прибуток господарю. За період «писар-
ства» Іванові вдалося добре вивчити систему й структуру
гетьманського правління, зарекомендувати себе людиною
«тихою», поміркованих політичних поглядів, що особ
ливо було важливо для окремих представників уряду про-
російської орієнтації на тлі постійних «зрад» деяких стар
шин і їхніх угод з турецьким султаном, кримським ханом
чи польським королем. Це викликало відповідне, пере
важно поблажливе, ставлення до нього з боку власного
керівництва. Іван Ілліч зміг знайти спільну мову почер
гово з усіма чернігівськими полковниками, за яких слу
жив. А це за тих неоднозначних політичних умов не так
уже й легко було зробити.
Проте інколи, здавалось би, налагоджене життя хви
лював неспокій, з’являлися нові непередбачені турботи.
Річ утім, що Скоропадський, як кожен старшина чи козак,
повинен був брати участь у всіх військових подіях, які мали
пряме чи посереднє відношення до України. Так, він ходив
у Чигиринські (1676—1678) і Кримські (1687 та 1689 ро
ки) походи. Особливо невдалими виявилися останні два.
В травні 1687 року, залишивши рідну домівку, дружину й
малолітню дочку Ірину, І. Скоропадський став безпосе
реднім учасником рейду півторасоттисячного російсько-
українського війська (в тому числі півсотні тисяч козаків
з України) під керівництвом боярина Василя Голіцина
проти Кримського ханства. Але татари на шляху їх просу
вання підпалили степ (на південь від річки Кінські Води).
її*
323