Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 242

поклав Василя і Дем’яна на плаху, аж тут примчався гонець
царя з криком: «Сті-ій!» Не зіскочивши з коня, він передав
дяку грамоту, в якій цар заміняв страту висилкою на за­
слання. Такого ж покарання зазнали й прибічники колиш­
нього гетьмана. Разом із Многогрішним покари заслання
зазнали дружина Настя, сини Петро та Іван, дочка Олена
й племінник Михайло Зіновіїв. Згідно з царською милістю
гетьману дали 15 крб., Василю — 10 крб., решті — по 5 крб.
на дорогу, дозволили взяти тільки найнеобхідніші речі.
Майно гетьмана наказано витратити на недовершені бу­
дови церков. З Гвинтівкою в далеку дорогу вирушила дру­
жина Ірина, сини Юхим та Федір. Після втечі із заслання
П. Грибовича власті деякий час тримали Дем’яна Много­
грішного в Тобольському острозі. Після звільнення з в’яз­
ниці він перебував на службі в Селенгінську на Забайкал­
лі, де його записали до «боярських дітей». Жив він на
засланні досить довго. 1688 року колишній гетьман разом
із сином Петром приборкував повстання бурятів, найбільш
войовничих сибірських племен. За вірну батьківську служ­
бу сина Сергія, що народився у Сибіру, зарахували також
до «дітей боярських».
1696 року Дем’ян Многогрішний постригся в ченці.
Його сини тривалий час перебували на службі в Сибіру й
на Далекому Сході. Донька побралася з сибірським дво­
рянином Бейтаном, а онука вийшла заміж за священика
церкви Спаса в Селенгінську Гната Боршевського.
Помер Дем’ян Многогрішний в Іркутську десь між
1701 — 1708 роками.