Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 208

Одночасно були передані клейноди, зброя і турецькі гар­
мати. Після повернення у Чигирин колишнього гетьма­
на ключі від міста й артилерія перейшли в руки нових
господарів. Фортецю зайняли російські стрільці та ко­
заки Чернігівського полку.
В другій половині жовтня 1676 року у Москві відбула­
ся церемонія передачі клейнодів П. Дорошенка. Вона була
обставлена надзвичайно урочисто і мала насамперед полі­
тичну мету. Після демонстрації московському люду та
іноземним дипломатам прапори, булава, бунчук і султан­
ські санджаки було передано до Оружейної палати. Пізні­
ше І. Самойлович надіслав до Москви також частину архіву
колишнього правобережного правителя.
Отже, у 1675—1676 роках політика гетьманського уря­
ду П. Дорошенка, яка передбачала одночасну підлеглість
України двом монархам, зазнала остаточного краху. При­
чиною цьому були не лише намагання обох сторін — поль­
ського короля і турецького султана — підпорядкувати собі
Український гетьманат на Правобережжі, а й діяльність
самого гетьмана, який, попри великі зусилля, так і не зміг
сконсолідувати козацьку старшину, «чернь» та «поспіль­
ство» навколо ідеї непідлеглості України. «Обидві протекції
(короля і султана. — Авт.) нічого іншого не мали принес­
ти, тільки те, що зараз маємо», — відзначив сам Дорошен­
ко наприкінці 1674 року. Турецька протекція (як і будь-яка
інша) була необхідна Дорошенкові лише для того, щоб
«мати для себе удільне князівство». Серед старшинських
кіл повноваження українського гетьмана неодноразово
порівнювали з монаршими. На той час, використовуючи
апробовану його попередниками зовнішньополітичну мо­
дель, гетьман П. Дорошенко фактично став удільним гос­
подарем великої частини України. Правобережний гетьман
М. Ханенко, сучасник і політичний супротивник Доро­
шенка, у 1669 році говорив про те, що його ворог «ви­
правляє собі вічне гетьманство у сусідніх монархів» і хоче
володарювати на зразок господарів Волоського і Молдав­
ського князівств. Сам Дорошенко та його старшина неод­
норазово заявляли про своє бажання правити в Україні,
так само як молдавські і волоські князі, або ж як кримські
хани. Оцінюючи українські вимоги під час підготовки Ос­
трозької комісії 1670 року, польський підканцлер Оль-
шевський зазначав, що гетьман Дорошенко разом зі свої­
207