Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy

ми прихильниками хоче «народ руський і провінцію руську зробити самостійною і незалежною». Добровільний перехід одного з найвірніших послідов ників принципів зовнішньої політики Б. Хмельницького на бік російського монарха і здача ним булави (це відбу лося 16 вересня 1676 року) І. Самойловичу стали своє рідною відповіддю на питання вирішення династичними дворами Європи та Азії міжнародно-правового статусу України. Хоч такі дії гетьмана Петра Дорошенка, за його переконанням, були спричинені швидше розпачем полі тичного діяча, ніж наперед запланованою акцією. Після зречення з гетьманства, здавалося, життя Доро шенка входить у нормальну колію. І. Самойлович своїм універсалом надав йому у власність Сосницю та дозволив туди поселитися матері Петра Дорофійовича (невдовзі вона стала ігуменею Покровського жіночого монастиря). Але так тривало недовго. Нові хмари почали збиратися над головою колишнього гетьмана. Всупереч попереднім за певненням, розпочалися тривалі переговори вищих росій ських чиновників з І. Самойловичем з приводу висилки П. Дорошенка до Москви. Заради справедливості слід за значити, що у цій справі лівобережний правитель проявив своєрідну гетьманську солідарність. Він деякий час чинив опір цим домаганням, наводячи різні аргументи на користь своєї правоти. Адже незабаром, говорив Самойлович, має відбутися судовий процес над особами, які вчинили проти нього змову. На суді як свідок мав обов’язково виступити і П. Дорошенко. Крім того, на думку гетьмана, цареві слід дотримуватися обіцянок, які він дав колишньому право бережному правителю. Важливим доводом були й мірку вання чисто морального характеру — в Україні, і зокрема на Запорожжі, могли з великим незадоволенням сприйня ти насильницьку відправку до Москви П. Дорошенка. Здавалося, аргументи І. Самойловича вплинули на ро сійських урядовців. Але вже навесні 1677 року стольник Семен Апмазов заявив у Батурині, що питання вирішено і П. Дорошенко повинен негайно прибути до Москви. І. Самойлович після деякого вагання погодився. Можна лише здогадуватися, з яким настроєм зустрів П. Дорошенко повідомлення про свою висилку. Збіг один день, даний для зборів, і ось уже 8 березня 1677 року він назавжди залишив рідний край і в супроводі Алмазова, 208

Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 209