прізвищем, розсилає від імені Хмельницького універсали, де відзначалося, що населення має підкорятися султану і його наміснику, а також « жити спокійно, не побоюючись татарських набігів ». На початку серпня турецьке військо стало табором під стінами Чигирина. Після багатоденної облоги та штурму міста турки відступили. Чи брали козаки Ю. Хмельницького участь в облозі, невідомо. Знаємо лише, що український князь у цей час звертався до польської влади з вимогами вивести гарнізони з міст Правобережної України, які надавалися йому султаном.
Військовий похід 1677 року для Ібрагім-паші і, особливо, Ю. Хмельницького закінчився невдало. « Три дірки має в грудях, з яких іде кров... Мовив до своїх з плачем, повернувшись від сераскира1, хіба я винен, що козаки не дотримують слова »,— так описували очевидці відступ з України Хмельницького та його нечисленних прибічників. Крім того, повідомлялось, що « турецький » гетьман перебуває під постійним наглядом у своїх господарів і не може приймати самостійних рішень. Немирівський староста С. Куницький, згідно з повідомленнями своїх розвідників, свідчив про те, що говорив у цей час Юрій Хмельницький: « Краще мені в неволі сидіти, ніж у пустелі жити, тому що вся Україна розорена ».
Більш вдалим для Османської імперії був другий чигиринський похід( червень— серпень 1678 року), під час якого і розгорнулася основна діяльність правителя Українського князівства. У червні Ю. Хмельницький в листі до Яна III Собєського писав: « Мій найясніший і найсильніший Король Польський! Вітаю з багаторічним пануванням на королівстві польськім... Притому з волі і наказу найвищого і найяснішого Цезаря Турецького присилаємо через нашого пана, полковника Брацлавського Губаря, наші прохання до Вашого маєстату, бо з волі Бога Всемогутнього і Трійці Святої були постановлені пакти під Журавном між поляками і турками, тому і посилаю, щоб виконували... Щоб з Кальника і Немирова і інших міст війська вивели. Ще раз прошу дотримуватись пактів, які воєвода хелмінський підписав ». До Варшави з посольством був відправлений козацький полковник Губар-Бершадський, який перед тим дістав призначення у Брацлавський полк.
1Сераскир— військовий міністр.
148