Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 135

“с Крымской области” з сіллю на восьми возах і з 28 волами.
Першого нападники вбили, а другий зумів утекти, хоча й
був побитий. Трьох з п’яти запорожців незабаром піймали
і привезли на Січ разом із забитим. Без гаятгя часу цих
зловмисників “приговорено било” кошовим отаманом
Павлом Козолецьким і “тамошним товариществом... куп­
но с мертвим телом схоронить в яму...” (покласти їх під
труну). Але вдова — козачка з с.Лучок Полтавського пол­
ку, яка також прибула на цей суд, повідомила присутнім,
що її чоловік у свій час заборгував “некоторым креди­
торам” 223 крб. 50 коп. і запропонувала стягти ці гроші із
засуджених до смертної кари. Виконання вироку в зв’язку
з цим ненадовго відклали, а винуватців “віддали” під ка­
раул. Але тим вдалося втекти від вартових. Зовсім же інак­
ше доля повелася з вдовою. Всю худобу, запаси солі й май­
но її колишнього чоловіка кошовий отаман і місцева
старшина, “а именно судья Родион, писарь Алексей Су-
курна, асаул Федор Крощенко и Долбыш да пушкарь
Федор по их запорожскому обикновению разделили по
себе”. Коли ж вдова почала за це на них скаржитись
(причому, писала прямо на ім’я самої цариці) й почалося
слідство, то воли, з слів нового кошового, вже “от великой
стужи і холоду почти усе пали”, а сіль і речі були розібрані
різними особами22.
Певна жорстокість кримінально-правових норм звичає­
вого права на Січі в цілому не відлякувала людей. На­
впаки, їх побут і звичаї поширювались в інші райони
країни. Більшості громадськості імпонували козацька
волелюбність і незалежність поглядів, наснага і ідея рівно­
правності всіх членів суспільства, лицарство і готовність
до самопожертви на благо своєї батьківщини в боротьбі з
іноземними поневолювачами. Крім того, дійсність знала і
пом’якшення вироків. Зокрема, це нерідко траплялося
тоді, коли судові органи передавали злочинця на поруки
громаді або коли той прилюдно просив пробачення у
скривдженої особи і отримував його. А.О.Скальковський
в одній із своїх праць з історії Нової Січі навів такий
цікавий випадок. За навмисне вбивство чоловіка мали
засудити до страти. Але козацький суд, враховуючи те, що
той мав малолітніх дітей, наказав злочинця побити лише
киями і відпустити “на прежнее жительство на покаяние”.
Як бачимо, суд поставився досить поблажливо до
злочинця, проте не дозволив проживати далі серед козац­
тва (1767р.) .
134