Україно-руське козацтво перед судом історії Ukraino-ruske_kozatstvo_pered_sudom_istorii | Page 33

Зособна можна сказати про запорожців сперш усього те, що вони були певні лицарі Христової віри. За таких їх вважали і їх друзі і їх недрузі, як-то: шведські королі – Ґустав Адольф, Карл XII, Фридрих І, польські королі – Стефан Баторій, Ян Собєський, Владислав IV, римські папи – Григорій ХШ, керманичі славет- ного італійського города Венеції, навіть самі московські царі, вся західна Європа. І в цьому назвищі крився не порожній згук, а певне, реальне розуміння. Опріч того треба безумовно признати те, що запорожці були великого затулою для всього слов’янського мира супроти мира бусурмен- ського. Вони перші признали за потрібне огурно і безупинно боротись з Кримом та з Туреччи- ною і вели ту боротьбу на власний острах, влас- ними силами і вели її тоді, коли і Польща і Росія не сміли і думати про таку боротьбу; коли і та і друга платили Криму так звані на пристойній російській мові “поминки” або на татарській “харач”, попросту кажучи, данину; коли і Росія і Польща, через своє безсилля, дозволяли заби- рати бусурменам тисячі, десятки тисяч право- славних і неправославних християн і тягти їх в далекий і страшний полон. В цій боротьбі запо- рожці не раз ставали на сторону Росії і Польщі супроти татар та турків і в рішучих баталіях вигравали діло на користь московських царів або ж польських королів. Своїми безперестан- ними війнами з бусурменами запорожці напри- конеччі знесилили міць кримських татар і роз- хитали могутність турків, які було кріпко убашту валися в гирлах Дніпра та на прибережжі Чор- ного моря. Через те саме запорожці проклали шлях для російського державства в кінці XVIII ст. і забезпечили легкість скасування Крима та гир- ло-дніпрових турецьких твердинь. Отож через те саме запорожці тричі були праві, коли в 1676 році писали своєму заклято- му ворогу, гетьманові Самойловичу, який їх нахиляв до московського державства і ненави- див запорозьку самоволю. Ми, казали запорож- ці, звикли усе самопалами та шаблями добувати, з небезпечністю за своє життя робити за всіх, і якби не було нас, то давно 6 уже серед одчизни козацької татарські кочовища завелись ∗ . Через ті ж таки безупинні та уперті баталії запорожці одбили у турків та татар велику пла- нину степів, що зветця тепер “Новороссійскій край”, вельми багатий і своїм ґрунтом і своїми мінераловими скарбами, які сховані в лонах його землі. 60 61 ∗ Акты южной и западной Россіи, XII, 522–527.