Україно-руське козацтво перед судом історії Ukraino-ruske_kozatstvo_pered_sudom_istorii | Page 33
Зособна можна сказати про запорожців
сперш усього те, що вони були певні лицарі
Христової віри. За таких їх вважали і їх друзі і
їх недрузі, як-то: шведські королі – Ґустав
Адольф, Карл XII, Фридрих І, польські королі –
Стефан Баторій, Ян Собєський, Владислав IV,
римські папи – Григорій ХШ, керманичі славет-
ного італійського города Венеції, навіть самі
московські царі, вся західна Європа. І в цьому
назвищі крився не порожній згук, а певне,
реальне розуміння.
Опріч того треба безумовно признати те, що
запорожці були великого затулою для всього
слов’янського мира супроти мира бусурмен-
ського. Вони перші признали за потрібне огурно
і безупинно боротись з Кримом та з Туреччи-
ною і вели ту боротьбу на власний острах, влас-
ними силами і вели її тоді, коли і Польща і Росія
не сміли і думати про таку боротьбу; коли і та і
друга платили Криму так звані на пристойній
російській мові “поминки” або на татарській
“харач”, попросту кажучи, данину; коли і Росія
і Польща, через своє безсилля, дозволяли заби-
рати бусурменам тисячі, десятки тисяч право-
славних і неправославних християн і тягти їх в
далекий і страшний полон. В цій боротьбі запо-
рожці не раз ставали на сторону Росії і Польщі
супроти татар та турків і в рішучих баталіях вигравали діло на користь московських царів
або ж польських королів. Своїми безперестан-
ними війнами з бусурменами запорожці напри-
конеччі знесилили міць кримських татар і роз-
хитали могутність турків, які було кріпко убашту
валися в гирлах Дніпра та на прибережжі Чор-
ного моря. Через те саме запорожці проклали
шлях для російського державства в кінці XVIII ст.
і забезпечили легкість скасування Крима та гир-
ло-дніпрових турецьких твердинь.
Отож через те саме запорожці тричі були
праві, коли в 1676 році писали своєму заклято-
му ворогу, гетьманові Самойловичу, який їх
нахиляв до московського державства і ненави-
див запорозьку самоволю. Ми, казали запорож-
ці, звикли усе самопалами та шаблями добувати,
з небезпечністю за своє життя робити за всіх, і
якби не було нас, то давно 6 уже серед одчизни
козацької татарські кочовища завелись ∗ .
Через ті ж таки безупинні та уперті баталії
запорожці одбили у турків та татар велику пла-
нину степів, що зветця тепер “Новороссійскій
край”, вельми багатий і своїм ґрунтом і своїми
мінераловими скарбами, які сховані в лонах
його землі.
60 61
∗
Акты южной и западной Россіи, XII, 522–527.