Україно-руське козацтво перед судом історії Ukraino-ruske_kozatstvo_pered_sudom_istorii | Page 24

літті, ставаючи супроти бусурмен, вони були
вчинателями так званого “восточнаго вопроса”,
за який держава російська ухопилась тільки в
XVIII столітті.
Далі історик С. М. Соловйов каже, що коза-
ки тікали в степ через те, що не хотіли працю-
вати, не хотіли робити дома. А хіба війна, війна
безперестанна, війна повна тривог, війна при
страшних втратах, при конечній напрузі сил,
війна улітку і взимку, в пекоту і в холоднечу,
хіба це не праця? хіба це не іспит? не великий
тягар?
Щоб виявити, як то воно було козакам вою-
вати в ті часи в дикому степу, ми нагадаємо
одну старовинну козацьку думу, яку склали
сами ж козаки і яку вони співали з риданням в
голосі:
Як з-під города, з-під Азова то невеликі тумани
уставали,
Як три брати рідненькі,
Як голубонькі сивенькі,
Із города, із Азова, з тяжкої неволі,
У землю християнську
До батька, до матері, до роду утікали.
Два брати кінних
А третій брат, менший, піша пішаниця,
За кінними братами уганяє,
42
І на біле каміння,
На сире коріння
Свої ніжки козацькі-молодецькі побиває,
Кровію слід заливає
І до кінних братів словами промовляє:
Братіки мої рідненькі,
Голубоньки сивенькі,
Добре ви учиніте,
Мене, найменшого брата, між коні, возьміте
І в землю християнську
До отця, до матері, до роду надвезіте.
І ті брати тоє зачували,
Словами промовляли:
Братіку милий,
Голубоньку сивий,
Раді 6 ми тебе між коні узяти,
Та буде нас азовська орда нагоняти,
Буде в пень сікти-рубати
І буде нам велику муку завдавати.
І теє промовляли,
Відтіль побігали.
Тоді менший брат на Савур могилу збігає,
Словами промовляє,
Сльозами обливає:
Побило мене в полі три недолі:
Перша недоля – безхліб’є,
Друга недоля – безвідьє,
А третя – буйний вітер в полі повіває
43