українського козацтва . Через те-то сам народ зовсім не одріжняв себе од козацтва і все козацтво не одріжняло себе од народу . Укупі з народом та козаками в змаганні з ляхами також брали участь і вищі ряди суспільства південної Русі , себто духовні особи та деякі патріоти – пани .
Таким порядком великий рух на Україні себто повстання супроти Речи Посполитої – то був протест більшини , протест громади , яка будучи незадоволена насильством та ґвалтуванням меншини , тікала у степ для того , щоб там знайти собі тверде становище для своєї справи , зміцнитись тілом і духом , розлитись в народній масі , як розливаєтця по широкій долині весняна повідь , і підняти всю масу на загальнонацінальне діло . Через те-то , коли в 1637 році польський гетьман Потоцький , припинивши повстання південно-руського козацтва на правому боці Дніпра , перебравсь на лівий і почав тамечки карати на горло українських бунтарів , то верховоди місцевих повстанців сказали йому так : “ Якщо тобі бажаєтця ускромити козаків , то ти виріж усю Україну і на правому і на лівому боці Дніпра ∗ .
∗ Костомаровъ , Современникъ , 1859 , ноябрь .
Як би козак тік волі , то на нього не ми очима усі люд ського , і духовного якби він тікав у с бродню та волоцю уквітчала народно ми поезії . По роз холоп , козак і муж розумінню самого герой , козак і лица ських стародавніх козак не розбишак одваги , ідеал лица а могутній велет , шенно велику тяго
І чи вже ж та був блудяга та зав род і вся поезія спо
Прикладаючи п і вкупі з тим не зараз бачили , одр поспільства , можн на безупинні війни ляхами , турками денно-руський на бунтарів та харци жати свойого дер
36