10 В . Ф . Верстюк
Ради до військової проблематики . « Проф . М . Грушевський та інші провідники правильно вважали , що московську владу найкраще шахувати військовою силою . У нас тоді фактично не було ніякої збройної сили , але сама ідея збройної сили , що може опинитися в українських руках , викликала страх у московських рядах i змушувала їх шукати порозуміння » 27 , – стверджував Я . Зозуля .
Військова тема стала предметом розгляду на одному із засідань других загальних зборів УЦР 23 квітня . При цьому виникла жвава дискусія , яка забрала багато часу . У підсумку було ухвалено резолюцію : « Стоячи на принципі українізації всього життя на Україні і уважаючи українізацію війська невіддільною частиною сеї програми , Центральна Рада підтримує далі постанови комітету з 15 квітня про формування із запасних тилових частин нових українських частин і про потребу вилучення українців військових в українські військові частини » 28 . Тоді ж загальні збори ухвалили пропозицію про створення у складі Центральної Ради спеціальної військової ради , яку мав обрати майбутній Всеукраїнський військовий з ’ їзд , а до того моменту займатися відповідними справами доручалося спеціальній комісії УЦР , доповненій представниками військових організацій 29 .
На адресу Тимчасового уряду з усіх кінців Росії почали надходити телеграми і резолюції від організованих українських осередків , в яких висловлювалася підтримка ідей українізації російської армії . До початку травня 1917 р . в армії було створено 1337 українських організацій , більше половини з них ( 685 ) – на Південно-Західному фронті та майже 300 – у Київському військовому окрузі 30 . Така стрімка організація знизу вимагала від Центральної Ради оперативної роботи щодо формування вищих структур , які б керували українізацією в армії .
5 травня у Києві розпочав роботу І Всеукраїнський військовий з ’ їзд . Його історичне значення полягало насамперед у тому , що він виявив « могутню демонстрацію пробудженого українського вояцтва » 31 . З ’ їзд підтримав стратегічні гасла Центральної Ради , а їй самій в окремій резолюції склав « велику подяку за її старання та заходи в історичний момент » 32 . На окремому закритому засіданні з ’ їзд обговорив питання українізації та ухвалив відповідну резолюцію . Ефективним засобом до піднесення ідейно-морального стану армії було визнано її негайну націоналізацію за національно-територіальним принципом , також наголошувалося на потребі української армії . Із цією метою пропонувалося в тилових частинах виділити українців , як солдатів , так і офіцерів , в окремі підрозділи , а на фронті робити це поволі « в залежності від тактичних й інших військових обставин » 33 . Для практичного здійснення українізації з ’ їзд ухвалив утворити Тимчасовий український військовий генеральний комітет при УЦР , який мав працювати в тісному контакті з російським генеральним штабом .
27
Зозуля Я . Всеукраїнський військовий з ’ їзд в 1917 р . – С . 30 .
28
Там само . – С . 70 .
29
1 травня на засіданні комітету УЦР було обрано частину комісії : Запорожець , Колос , Винни чен ко , Бойко , Єфремов , Крижанівський , до них ще по два члени повинні були додати клуб імені П . По луботка , організаційний комітет та українська фракція ради військових депутатів .
30
Волковинський В . Бойові дії на українських землях у роки Першої світової війни // Ук раїнсь кий історичний журнал . – 2004 . – № 4 . – С . 52 .
31
Іванис В . Симон Петлюра – Президент України . – Дрогобич , 1991 . – С . 42 .
32
Щусь О . Й . Всеукраїнські військові з ’ їзди . – К ., 1992 . – С . 17 .
33
Український національно-визвольний рух : Березень – листопад 1917 року … – С . 281 .
Укр . іст . журн . – 2012 . – № 3