Українська Центральна Рада й українізація військових частин російсь кої армії 25
армії за національно-територіальним принципом , але не тільки : « У зв ’ язку з тими перешкодами , які чинить у справі українізації війська Тимчасове правительство , з ’ їзд домагається , щоб цю справу було цілком передано в руки генерального секретаря військових справ , а також , щоб по всіх українізованих дивізіях та при арміях було призначено Центральною Радою комісарів » 85 . Фактично робота і загальний настрій з ’ їзду говорили про те , що українці повертаються до тактики доконаних фактів , започаткованої І Універсалом . Нездатність Тимчасового уряду проводити конструктивну політику , небажання вирішувати національні й соціальні проблеми підштовхували до пошуку альтернатив . На військовому з ’ їзді було заслухано доповіді з місць , обговорено поточний політичний момент , земельну та продовольчу справи , демобілізацію армії . Форум висловився за негайне проголошення Центральною Радою демократичної республіки в українських етнографічних межах , узяття УЦР і Генеральним секретаріатом усієї повноти влади у свої руки , скликання суверенних Установчих зборів , які повинні ствердити республікансько-демократичні форми правління в Україні . Не можна сказати , що подібна позиція була несподіванкою для Центральної Ради та її керівництва . Навпаки , це воно спрямовувало делегатів з ’ їзду . Вітаючи представницьке зібрання від імені фракції українських есерів , М . Ковалевський закликав « звернути на власний шлях – шлях утворення власними силами української демократичної республіки ». Цю ж думку наступного дня у своєму вітальному слові повторив і М . Грушевський : « Ми певні , що ви пі дете разом із нами до нашої мети – української демократичної республіки у федерації з російською республікою » 86 . 26 жовтня делегати розглянули та обговорили ситуацію , що склалася у Петрограді у зв ’ язку з більшовицьким переворотом , і ухвалили на певний час припинити роботу з ’ їзду , весь делегатський склад оголосили полком , який надійшов у розпорядження Генерального секретаріату .
Падіння Тимчасового уряду зняло останні перепони на шляху тактики « доконаних фактів ». 31 жовтня сьомі загальні збори УЦР поширили « в повній мірі владу Генерального секретаріату на всі відмежовані землі України », а наступного дня затвердили його повний склад , до якого ввійшов і генеральний секретар військових справ С . Петлюра . 2 жовтня він зробив спеціальну заяву про те , що бере на себе « вищу військову владу на Україні » 87 , що всі розпорядження в тилу ( Київський та Одеський військові округи повністю та південна частина Московського військового округу ) виходять винятково від генерального секретаріату військових справ України , а інших наказів виконувати не треба . Того ж дня Генеральний секретаріат призначив тимчасово виконуючим обов ’ язки командуючого Київським військовим округом підполковника В . Павленка , а також заслухав інформації С . Петлюри та О . Пилькевича про організацію військової справи , про заходи , ужиті для постачання частин , наказ військам підтримувати порядок та дисципліну , телеграфний зв ’ язок зі ставкою верховного головнокомандуючого та штабом Південно-Західного фронту тощо . Було вирішено відправити у ставку делегацію у складі О . Лотоцького та Д . Дорошенка . Наступне засідання Генерального секретаріату розпочалося з доповіді
85
Український національно-визвольний рух : Березень – листопад 1917 року … – С . 874 .
86
Щусь О . Й . Всеукраїнські військові з ’ їзди . – С . 50 – 51 .
87
Українська Центральна Рада ... – Т . 1 . – С . 385 .
Укр . іст . журн . – 2012 . – № 3