УЦР й українізація військових частин російської армії Ukrainska_Tsentralna_Rada_i_ukrainizatsiia_viiskov | Page 21
24
В.Ф.Верстюк
ухвалений ІІ Всеукраїнським військовим з’їздом 79 . Реалізація цих вимог фак-
тично привела б до створення української армії. Зі зрозумілих причин російська
влада не поспішала їх виконувати. О.Керенський обіцяв затвердити у статусі
українських 15 дивізій, але залишив ставку, так і не давши начальникові шта-
бу М.Духоніну необхідних указівок 80 .
Ще радикальніші думки у вересні – жовтні висловлювали українські фрон-
тові з’їзди, які пройшли послідовно на Румунському (24–27 вересня), Південно-
Західному (3–6 жовтня) та Західному (7–12 жовтня) фронтах. Зокрема, з’їзд
Західного фронту вважав, що «влада в Україні повинна перейти до виборно-
го революційного українського уряду», що Тимчасовий уряд має затвердити
Генеральний секретаріат у повному складі і поширити його владу на всю етніч-
ну територію України, в іншому випадку Центральній Раді пропонувалося, «не
рахуючись із російським Тимчасовим урядом, узяти у свої руки всю владу на
Україні» 81 . У члена Всеукраїнської ради військових депутатів П.Демерлія, який
брав участь у роботі з’їзду Південно-Західного фронту, склалося враження, що
українських організацій на фронті доволі багато, але «немає тих ниток, якими б
зв’язувався б увесь апарат українського вояцтва» 82 . Не маючи змоги вибудувати
повноцінну армійську організаційну структуру, УВГК вирішив діяти через не-
формальні військові організації – творити в українізованих частинах, корпусах,
арміях та на фронтах українські ради. 19 жовтня з подачі УВГК Мала рада
ухвалила призначити комісарів Центральної Ради в кожній з 15 дивізій, від-
ведених для українізації.
Події того дня показали, що конфронтаційні дії Тимчасового уряду й Цент
ральної Ради ввійшли в нову стадію загострення. На вимогу прибути до Пет
рограда голові Генерального секретаріату В.Винниченку та дати пояснення з
приводу скликання Всеукраїнських установчих зборів Український генераль-
ний військовий комітет телеграфом звернувся до верховного головнокомандую-
чого О.Керенського із зустрічною вимогою – терміново спростувати інформації,
що з’явилися в російських газетах, про притягнення Генерального секретаріату
до судової відповідальності. Такі чутки, говорилося у відозві, нервують деле-
гатів ІІІ Всеукраїнського військового з’їзду, які прибувають до Києва 83 . А Все
українська рада військових депутатів, обговоривши питання про неузгоджене
з Центральною Радою і Генеральним секретаріатом призначення Тимчасовим
урядом київського міського комісара та начальника округу, ухвалила рішен-
ня призначених осіб ігнорувати, рекомендувати всім військовим частинам не
виконувати їх розпоряджень доти, поки вони не будуть призначені за згодою
Центральної Ради 84 .
20 жовтня у Києві розпочав свою роботу III Всеукраїнський військовий з’їзд,
в якому взяло участь близько тисячі делегатів. Було обговорено стан українізації
у військах і ухвалено відповідну резолюцію, в якій вимагалося реформування
79
Кедровський В. 1917 рік. Спогади члена Українського військового генераль ного комітету... –
С.462–463.
80
Там само. – С.462–467.
81
Український національно-визвольний рух: Березень – листопад 1917 року… – С.830–831.
82
Там само. – С.805.
83
Там само. – С.866–867.
84
Киевская мысль. – 1917. – 20 октября.
Укр.іст.журн. – 2012. – №3