ЛЮДИНА
«дім», «обслуговування».
Назар: За низького соці-
ально-економічного
рівня
життя гендерний розподіл
ролей – ресурсний. Під час
війни чи голоду жінка або
чоловік не встигають замис-
люватися, чому виконують
якісь обов’язки. Сьогодні рі-
вень життя росте, тож запит
на патріархат втрачається.
ДЕ МЕЖА МІЖ «Я» І «МИ»?
ЯК ЗБЕРЕГТИ БАЛАНС У
СТОСУНКАХ?
Володимир:
Дослідження
мозку закоханих показали,
що він схожий на мозок лю-
дей у стані алкогольної чи
наркотичної залежності. За-
лежність від людини на пер-
шому етапі минає сама. Де-
кого це лякає, та це означає
лиш те, що завершився етап,
коли ми на гормональному
рівні не можемо жити одне
без одного. Ідея «все моє –
твоє» переходить у етап са-
моідентифікації: «а де я у
стосунках?». Зростає напруга,
адже падає рівень гормонів,
що відповідають за закоха-
ність. Партнери помічають
негативні риси одне в одно-
го, дистанціюються. Ті, хто
живе з концепцією «другої
половинки», можуть на
цьому етапі розірва-
ти стосунки, адже,
на їхню думку, між
партнерами
не
буває розбіжнос-
тей. Існує небез-
пека, що будь-які
стор.
23
наступні їхні стосунки так
само будуть завершуватися
на цьому етапі. Ми хочемо
змін від партнера, але не від
себе. А щоб змінити ситуа-
цію, треба змінити щось у
собі. Універсального балансу
щастя не існує. Пошук відбу-
вається методом спроб і по-
милок, основний інструмент
якого – діалог. Обов’язково
потрібні взаємодія й обгово-
рення, треба бути готовими
до змін.
Людмила:
Щоб
донести
своє відчуття дискомфорту до
партнера, треба використову-
вати «я»-повідомлення – бе-
зоціночні фрази: «мені неком-
фортно чи образливо», а не
висловлювати претензії: «ти
не маєш рації». Не треба ро-
бити вчинки заради когось –
треба заради себе у стосунках,
«заради нас».
Назар: Свобода кожного за-
лежить від готовності зустрі-
тися зі своєю різністю, ви-
знавати її та планувати щось
спільне.
ЩО ТАКЕ ТОКСИЧНІ СТО-
СУНКИ?
Володимир:
Немає
нічого
страшного, коли у стосунках
трапляються моменти дис-
комфорту. Це звикання до
іншого. Токсичні стосунки
пов’язані не з дискомфор-
том, а з руйнацією мене як
особистості. Вони не доз-
воляють мені розвиватися,
виснажують і можуть міс-
тити елементи фізичного та
психологічного насилля.
Людмила: Коли в парі замов-
чують проблеми через,напри-
клад, страх бути відкинути,
то напруга нікуди не зникає.
Вона переходить у зовнішні
форми, наприклад, у зраду.
Назар: Партнери повинні
приймати одне одного, а не
терпіти й накопичувати не-
вдоволення. Якщо стиснути
руку в кулак і довго тримати,
наступає оніміння – так само
у стосунках зникає чутли-
вість.
ЯК ЗРОБИТИ СТОСУНКИ
ГАРМОНІЙНИМИ?
Анна: Цікавість і допитли-
вість надають життєдайності
стосункам, бо інакше вони
стають звичкою. У гармо-
нійних стосунках люди по-
важають приватність одне
одного, але творять спільне.
Двоє здатні визначити свої
правила в парі та перевірити
їх. Гармонійні стосунки –
радісні й комфортні, у них
можна висловити свої по-
чуття та почути про почуття
партнера.
Людмила: Важливо говори-
ти одне з одним, з’ясовувати
цінності та вподобання. Тре-
ба відслідковувати диском-
форт і працювати над собою.
Володимир: У зрілих сто-
сунках партнери не боять-
ся змін, а відчувають драйв.
Не воюють одне з одним, а
об’єднуються проти проблем.
Не «співпадають», а «спів-
налаштовуються».
ЧИ ВСІМ ПОТРІБНІ
СТОСУНКИ?
Людмила: Щастя для кожно-
го своє, і не всім обов’язково
бути у відносинах. Напри-
клад, сьогодні жінка не зо-
бов’язана
одружуватися,
аби вижити.
Анна: Стосунки – те, що
робить нас людьми. Маються
на увазі не тільки інтимні, а
й дружні. Дехто не створює
пари, але реалізує потреби у
спілкуванні з друзями. Сьо-
годні романтичні стосунки
більше не є суспільною необ-
хідністю.
Ельзара Галімова
79