допомога потрібна, але ми ро-
зуміли, що ніхто не зробить
наше весілля за нас.
КОНКУРСИ Й ТАМАДА
Тостів, конкурсів і тамади
не було. Ми не хотіли запро-
шувати на свято сторонніх
людей, які ставитимуться дo
нього просто як до роботи і
не розумітимуть ідею екове-
сілля. Розваги організували
самотужки або з допомогою
друзів: співали, грали на му-
зичних інструментах, води-
ли хороводи, танцювали та
навіть медитували. Альтер-
нативи є, наші друзі, напри-
клад, на свoєму весіллі садили
із гoстями дерева.
Торт, фотографії та відео-
ТРАДИЦІЇ
зйомку теж замовили у тих,
хтo близький нам за погля-
дами. Тому на весіллі не було
випадкових людей. У кож-
ного гостя була можливість
привітати та вручити пода-
рунок особисто, а не на загал.
ВБРАННЯ
Одяг ми обирали не на один
раз. Наші костюми пошиті
з домотканого лляного по-
лотна за традиційним кро-
єм, максимально вільні, без
зайвих швів. Це обрядові
речі, в яких ми відчуваємо
особливу силу ще й тому, що
їх пошила моя мама. Ми не
лишили припадати їх пилом
у шафі й тепер одягаємо на
свята.
стор.
78
Спочатку нам хотілося зроби-
ти oбрядoве українське весіл-
ля. Заглибившись у традиції, я
зрозуміла, що, на жаль, вони
не актуальні для нашої пари.
Там усе пов’язанo з горілкою
та грошима – ми ж хотіли
сконцентруватися на іншому.
У світі є тренд на екологічні
весілля, але найчастіше – це
просто про стиль декоруван-
ня. А нам хотілося закласти у
цей день більше змісту, зокре-
ма – відчути зв’язок поколінь.
Європейський досвід показує,
що можна святкувати й без
батьків, поїхати кудись тіль-
ки вдвох. Але це неправильно:
батьки мають дуже сильний
вплив на нас і його не треба
втрачати.
Уся підготовка тривала рік,
але організація самої події –
не більше двох місяців. Весь
інший час ми готувалися
емоційно, вивчали одне од-
ного, знайомилися з рідними,
шукали стиль та ідею весілля.
Звичайно, нічого б цього не
було без любові, це головний
секрет усвідомленого весілля.
Спочатку любов і прийнят-
тя себе, потім – кохання до
партнера чи партнерки, і вже
після цього любов до світу і
всієї планети, яку ми хочемо
зберегти.
Оленка Високолян
Фото Антона Федорова
77