ЛЮДИНА
ДЛЯ ЧОГО МИ
ПЕРЕПЛАЧУЄМО ЗА
СУПЕРФУД?
Формула розрахунку ціни на
товар з категорії суперфудів
виглядає так: собівартість +
вартість транспортування
+ хайп. Це не жарти – часто
напис «еко/біо/органік» до-
дає відразу 30% до вартості
продукту.
«Продукти із зеленою на-
ліпкою мали б коштувати
більше через те, що їх виро-
щують і виготовляють без
хімікатів, пестицидів та ін-
ших шкідливих елементів, –
зазначає Ольга Пряхіна. – Це
зменшує врожайність, отже,
підвищує ціну».
Усі товари, що претенду-
ють на звання «супер-е-
ко-біо-органік-фуд»,
по-
винні
мати
сертифікат,
який підтверджує екологіч-
ність виробництва. У ньому
зазначається, що продукти
були вирощені без міне-
ральних і хімічних добрив,
антибіотиків, гормонів і
створені без будь-яких ін-
ших синтетичних консер-
вантів і барвників. Магазин
зобов’язаний надати такий
сертифікат на вимогу по-
купця. Утім, під час влас-
ного дослідження в одно-
му з районів Львова, жоден
сертифікат виробника ор-
ганічної продукції знайти
не вдалося. І в мережі су-
пермаркетів «Рукавичка»,
і в «Baker Market», і в
«Еколавці» продав-
ці надавали доку-
менти про строк
придатності
та загальний
опис
товару,
а на прохан-
ня показати
потрібний
сертифікат
знизували
плечима.
Жодні
кра-
сиві слова без до-
кументального під-
твердження не можуть
гарантувати стовідсоткову
користь і поживність. Од-
нак можуть бути причиною
того, що продукт коштува-
тиме на третину дорожче.
СУПЕРФУД – МІСЦЕВИЙ
ЧИ ЗАМОРСЬКИЙ?
стор.
14
То що ж, відмовитися від
заморських суперфудів і
купувати тільки місцеву
«простоїжу»? Замість за-
морських манго, маракуйї і
кумквату – місцеві яблука,
груші і сливи? Існує теорія,
що для нашого організму
корисніше їсти місцеві про-
дукти, а не привезені з-за
океану. Але це ніяк не об-
ґрунтовано науково, каже
Олег Швець: «Якщо одна
людина буде їсти виключно
імпортні фрукти, а інша –
лише вирощені у власному
саду, ризик захворювань у
обох буде однаковий. Най-
гірше – це не їсти фрукти
взагалі».
Споживання
екзотич-
них продуктів не шкодить
нашому здоров’ю, але їхнє
вирощування може зашко-
дити цілій державі. Така си-
туація, наприклад, склалася
у Болівії та Перу, які виго-
товляють 99% світових за-
пасів кіноа. Через глобальну
популярність попит на цю
крупу перевищує пропози-
цію. Це призвело до росту
цін на продукт: він став роз-
кішшю для латиноамери-
канців. Раніше ця сільсько-
господарська культура була
основним продуктом хар-
чування – зараз її вирощу-
ють виключно для експорту.
Проте цей факт залишиться
невідомим – бо реклама про
нього не розкаже.
СУПЕРВИСНОВОК
Дієтологи вважають, що
кіноа, ягоди годжі, насін-
ня чіа, спіруліна та сік ага-
ви – це звичайна їжа, не
наділена жодними магіч-
ними властивостями. А от
справжні суперфуди ми ма-
ємо шанс їсти щодня, без до-
даткових витрат і пошуків
магічних написів «біо/еко/
органік». Більшість із них
ми споживаємо з дитин-
ства. Це – звичайні овочі,
фрукти, цільні злаки, бобо-
ві, насіння та горіхи. І хоч
вони не мають привабли-
вих екзотичних назв, саме
в них міститься найбільше
необхідних людському ор-
ганізму поживних речовин.
І, головне, стверджує Олег
Швець, ці продукти допо-
магають добре почуватися і
навіть боротися з ризиками
небезпечних захворювань.
Але що ж робити, якщо
таки дуже хочеться модного
суперфуду? Заборон немає. Є
бажання додати популярної
їжі в раціон – не проблема.
Готові переплатити за кра-
сиву назву? Право кожно-
го. Головне усвідомлюва-
ти просту річ: від такої їжі
спокійно можна відмови-
тися без жодного ризику
для здоров’я. А поки на-
ука намагається довести
суперкористь суперфудів,
дієтологи рекомендують
збалансоване та різнома-
нітне харчування, бороть-
бу з лінощами та любов до
себе.
Бонус: на запитання про
топ-3 продуктів дієтологи
одностайно відповіли: біл-
ки, жири, вуглеводи.
Анна Дев’ятко
75