Сито Сито | Page 75

ЛЮДИНА рвових закінчень, тобто блокувати біль. Це означає, що на людину буде діяти по- дразник такої ж сили, але вона його не відчуватиме. Біль також можна пере- крити вібрацією, холодом або іншими безболісними стимулами. Це довели ка- надські вчені Рональд Мель- зак і Патрік Уолл завдяки експерименту в 1965 році. В організмі не може бути двох активних осередків болю одночасно. Один завж- ди буде сильнішим ніж ін- ший. Тому в деяких екшенах круті чуваки пропонують зламати постраждалому ще щось, аби перша рана не так боліла. Доволі сумнівний спосіб, тож людство вигадало анальгетики. ШЛЯХ ПІГУЛКИ В ОРГАНІЗМІ Щоб перемогти біль, ви ді- стаєте пігулку з упаковки, ковтаєте, запиваєте великою кількістю води й за деякий час дискомфорт зникає. Таблетки бувають різні: швидкої, уповільненої та пролонгованої дії (діюча ре- човина вивільняється посту- пово, повільно та «порцій- но» відповідно). Тому ніколи не можна розжовувати, роз- кушувати, ламати таблетки, що вкриті оболонкою, якщо це не передбачає інструкція. Інакше це порушить її ефек- тивність. Анальгетики по- дразнюють слизові оболон- ки шлунку, тому важливо не вживати їх натщесерце. Розчинившись, препа- рат через слизові оболонки шлунку потрапляє у кров, що розно- сить його суди- нами по всьому організму. Міс- це призначен- ня анальгетика – головний мозок, де препарат почне діяти. Таблетка не впливає на подразник болю, а лише блокує його сприйняття. Механізм полягає в тому, що активна лікарська речо- вина підлаштову- ється до існуючої системи та ко- регує її діяль- ність. Вона приєднується до рецепторів у клітинах – мо- лекула лікар- ської речови- ни виконує роль ключа, а рецептор клітини слугує зам- ком. Найчастіше в боротьбі з нехронічним болем призна- чають нестероїдні протиза- пальні засоби. Вони блокують регулюючі хімічні сполуки, що називають простаглан- динами – це свого роду ін- дикатори болю та запалення, що утворюються внаслідок ушкодження клітин організ- му. ЯКОЇ ШКОДИ МОЖЕ ЗАВДАТИ БЕЗПЕЧНА ПІГУЛКА? По-перше, викликати зви- кання. Якщо випити підряд кілька таблеток анальгі- ну, він діятиме все слабше і слабше. Тому прийом знебо- люючих препаратів зазвичай супроводжується необхідні- стю збільшувати дозу. А це погано. По-друге, систематичний прийом анальгетиків може спровокувати появу побіч- них ефектів. Наприклад, дратівливість і головний біль, з яким і боролися. Андрій, анестезіолог та ме- дичний блогер, відомий як MedGoblin наголошує: біль виникає з різних причин. Ін- коли його треба «зні- мати», але інколи він є вирішаль- ним у діагнос- тиці. Тож єди- на порада – не займатися са- молікуванням і не ковтати пігулки жменями. АНАЛЬГЕТИК МАЙБУТНЬОГО Нана Войтенко пояснює, що вчені-фізіологи займаються розробкою ліків з генетич- ним матеріалом. Фрагменти ДНК блокуватимуть ме- ханізм передачі болю без прямого впливу на рецеп- тор, а діятиму на ген, який кодує білок-регулятор цього рецептору. Таким чином здатність організму сприй- мати біль в цілому не буде притуплюватися. Професорка прогнозує, що це працюватиме як ін’єк- ційна або вірусна доставка. Це фармацевтичний термін, що означає: в оболонку ві- русу вкладають потрібний фрагмент генетичного ма- теріалу, і він прямує до своє «мішені». Зараз проводять дослідження, щоб досягти ювелірної точності: препарат має потрапляти «в яблуч- ко». Адже важливо, щоби цей механізм знеболення не нашкодив іншим системам і органам. Вікторія Андрєєва 73