ЛЮДИНА
ХАЙ БОЛИТЬ
Звідки береться біль і що з ним роблять таблетки
Він може бути пекучим, тупим і ниючим. Гострим або хронічним, фізичним або психологічним.
Кожен відчував його безліч разів. Біль. Науковці постійно розробляють нові препарати, які допо-
магають перемогти неприємні больові відчуття. Зловживати анальгетиками не варто, але розуміти
як вони діють, що змінюють і чому несуть потенційну небезпеку – обов’язково.
ЯК ВИНИКАЄ БІЛЬ?
Біль – це реакція організму,
що виникає при потенційній
небезпеці. За це відповідає
больова (ноцицептивна) си-
стема. Спочатку подразник
діє на чутливі нервові закін-
чення, у яких повідомлення
«болю» кодується за схемою
та частотою імпульсів. Ім-
пульси прямують нервовим
волокном до центральної
нервової системи. Чим ін-
тенсивніше діє подразник
на нервове закінчення, тим
швидше починає боліти.
Ноцицептивна
система
працює, як дротовий теле-
фон: піднімаєш слухавку,
чуєш гудок, набираєш номер
і з’єднуєшся з іншим або-
нентом. Перед тим сигнал
проходить мережею різних
дротів і через кілька великих
станцій.
Маршрут, яким імпульс
болю проходить від нервово-
го закінчення до головного
мозку, називають сенсорним
ноцицептивним
шляхом.
Після отримання інформації
мозок починає діяти – галь-
мує або пригнічує біль.
ЯКЩО БОЛИТЬ – ЦЕ
НОРМАЛЬНО. ГІРШЕ,
КОЛИ НЕ БОЛИТЬ
Вроджена нечутливість до
болю – це генетична анома-
лія.
У 2006 році вчені з Єнсько-
го університету виявили в
людини ген (SCN9A), відклю-
чення якого призводить до
72
повної втрати чутливості до
болю. Умовно кажучи, вкрали
телефонний кабель і зв’язок
не працює – мозок не отримує
сигнал про те, що щось пішло
не так і є загроза, а отже, ніяк
не може зарадити.
Втрата больової чутливості
ускладнює діагностику. Через
це можна пропустити початок
захворювання, бо немає го-
ловної скарги: «У мене щось
болить».
СПІВЧУТТЯ ПІДВИЩУЄ
ВІДЧУТТЯ БОЛЮ
«Поріг болю» – це мінімаль-
на інтенсивність подразни-
ка, яка викликає больове
відчуття. Її визначають
за допомогою альгези-
метра. Він передає ім-
пульси, що мають різ-
ну величину електричного
струму. Від початку сприй-
няття до межі переносимості
больових відчуттів можуть
бути великі інтервали показ-
ників – від незначного дис-
комфорту до неможливості
витримати біль.
Взагалі, біль – це комплек-
сне явище. Крім сприйняття
й усвідомлення болю на рівні
органів і частин організму,
є ще й емоційна складо-
ва.
«Емоція
болю
формується
в
головному
мозку й дуже
впливає
на
психологічний
стан, – пояснює
професорка Нана Войтенко,
завідувачка лабораторії сен-
сорної сигналізації Інституту
фізіології імені Богомольця
НАН України. – Різні види
болю мають відмінні шляхи
формування. Тому не можна
сказати, що в людини низь-
кий поріг болю. Він може
бути низьким саме сьогодні:
у цій ситуації, емоційному та
психологічному стані й тіль-
ки для цього подразника».
Вчені-нейрофізіологи про-
водили такі дослідження: дві
жінки отримували однако-
вої сили больовий імпульс.
Мозок кожної з них реагу-
вав майже однаково
(це відстежували за
допомогою МРТ). У
другій частині експе-
рименту біля однією з
піддослідних був чоловік.
Він бачив, що дружині боля-
че й виявляв співчуття. Тоді
у неї реєстрували збільшення
больової активності – тобто
мозок показував, що їй більш
боляче, ніж було раніше і вона
відчувала біль сильнішим.
Тож учені зробили висновок,
що співчуття від оточуючих
робить нас більш схильними
відчувати біль.
НА КОЖНУ ДІЮ Є ПРОТИДІЯ
Організм може самостій-
но нейтралізувати біль. Він
робить це завдяки системі
антиноцицепції. Вона скла-
дається з мережі опіоїдних
рецепторів, що здатні виді-
ляти ендорфіни. Так звані
«гормони щастя» можуть
гальмувати активність не-