Сито Сито | Page 71

ЛЮДИНА потрібно було встати. Хоча б за годину до сну слід повністю відмовитись від користу- вання пристроями. Блакит- не світло екранів пристроїв гальмує вироблення мелато- ніну, необхідного для якісно- го, відновлювального сну. КОМАНДА НЕЙРОНІВ У стані розфокусування уваги ми дозволяємо мозку й орга- нізму в цілому відновитися. Послухати музику, почитати книгу, прогулятися, зробити руханку – це саме ті заняття, для яких не потрібно надмір- ної концентрації уваги. На- приклад, поїздка на велоси- педі відомим маршрутом. Ми крутимо педалі автоматич- но, заздалегідь знаючи, як це робити. Новий вид інформації доз- воляє мозку черпати ресурс. Важливо розуміти та розді- ляти інформацію, яка стосу- ється роботи, й уникати її під час відпочинку. Це допомагає задіяти нові кластери нейро- нів, які попередньо не брали участі в розумовій діяльності; тим часом нейрони, які ак- тивно працювали, матимуть час для відновлення. У такий спосіб мозок не перериває об- робку інформації, а в ньому утворюються нові нейронні зв’язки. Така зміна є корис- ною не тільки з точки зору нейрофізіології – нова ін- формація допомагає розши- рити кругозір і продукувати свіжі ідеї. ЧИ КОЖЕН ВІДПОЧИНОК КОРИСНИЙ Для офісних працівників найкращий відпочинок – ак- тивний. Помірне фізичне на- вантаження та легку втому можуть забезпечити заняття у спортивному залі, плаван- ня, йога й інше. Це дозволить відновити ресурси мозку й організму загалом, адже роз- вивається кровоносна й ди- хальна системи, тренуються м’язи. Коли ж щоденна робота ви- магає надмірних фізичних зусиль, варто відпочивати з мінімальними витратами енергії. Наприклад, почита- ти книжку, погуляти, по- грати в настільні ігри тощо. Є й універсальний відпочи- нок – вправи з розтягування (стретчинг). Користування телефонами й соцмережами варто обмежувати. стор. 67 ЧОМУ МИ ПРОКРАСТИНУЄМО І ЩО З ЦИМ РОБИТИ Іноді буває так, що ми не втомлюємося, але працюва- ти все одно не можемо, за- ймаємося чимось зовсім не- потрібним. При цьому треба виконати надзвичайно вели- кий обсяг роботи, задачі над- то складні, робота нудна, не подобається керівник, бракує навичок або ж надто велика тяга до перфекціонізму. Це прокрастинація, яка по суті є відтворенням певного набо- ру звичок. Чому так відбувається? Ос- новою для звички є міцні нейромережі. Мозок не по- требує багато ресурсів, щоб запустити вже відомий про- цес, тож обирає саме цю ді- яльність на противагу моно- тонній, незнайомій або надто складній роботі. Нейробіологія може дати кілька порад для подолан- ня прокрастинації. По-пер- ше, важливо усвідомити її причину. Це допоможе взя- ти ситуацію під контроль. По-друге, як би це не звуча- ло, але треба просто почати виконувати поставлене завдання – бодай 10 хви- лин буде достатньо, щоб процес пішов. По-третє, треба поставити рече- нець – часто саме обіцян- ка виконати щось вчасно і страх заплямувати власну репутацію спонукає врешті взятися за справу. Також до- помагає робота з тими, хто надихає – мозок намагається наслідувати їхній приклад. Не зайвим буде план на день – краще складати його ввечері, щоб встигнути пропустити його через дефолтні мережі в мозку й привчити їх до дум- ки про потенційно ідеальну поведінку «на завтра». І, як не дивно, наука ра- дить мріяти. Головне робити це правильно. Адже мрія – це уявлення себе і всіх вигод від виконання конкретної та часто складної роботи. Якщо правильно уявити позитив- ні наслідки, виділяється до- фамін, який мотивуватиме до роботи. Правильна уява та реалістичні мрії – цілком вдалий метод подолання прокрастинації. КОЛИ ВАРТО ПРИГАЛЬМУВАТИ стор. 80 стор. 82 Трапляється, доба напов- нена стресом і важливими завданнями. Але треба розу- міти, що після такої напруги варто цілий день відпочива- ти й займатися тим, що при- носить задоволення. Друге дихання справді іс- нує, але стосується тільки фізичної роботи. Існує кілька стадій працездатності: впра- цьовування, коли ефектив- ність досягає оптимального рівня; легка втома, після якої настає етап другого дихання і найвищі показники працез- датності. Уже потім прихо- дить втома. Тому найбільше користі від тренування буде після активної розминки. Мозок не вміє заощаджу- вати ресурсів і займатися довгостроковим плануван- ням. Він лінивий і не здатен накопичувати енергію, коли нічого не відбувається. Тож відпочинок, який допомагає відновити й акумулювати якнайбільше ресурсів, поля- гає в дії. Відпочивати треба вчасно. Зниження емоційного то- нусу, відсутність будь-якої зацікавленості до того, що раніше було важливим – оче- видні ознаки, що варто зро- бити перерву та бодай трішки перепочити. Щоб не пропустити момент втоми, експерти радять при- слухатися до власного тіла. Відпочинок повинен бути усвідомленим і здоровим вибором. Тільки так можна відновити фізичні й емоцій- ні ресурси. Тарас Лебідь 69