ЛЮДИНА
потрібно було встати. Хоча б
за годину до сну слід повністю
відмовитись від користу-
вання пристроями. Блакит-
не світло екранів пристроїв
гальмує вироблення мелато-
ніну, необхідного для якісно-
го, відновлювального сну.
КОМАНДА НЕЙРОНІВ
У стані розфокусування уваги
ми дозволяємо мозку й орга-
нізму в цілому відновитися.
Послухати музику, почитати
книгу, прогулятися, зробити
руханку – це саме ті заняття,
для яких не потрібно надмір-
ної концентрації уваги. На-
приклад, поїздка на велоси-
педі відомим маршрутом. Ми
крутимо педалі автоматич-
но, заздалегідь знаючи, як це
робити.
Новий вид інформації доз-
воляє мозку черпати ресурс.
Важливо розуміти та розді-
ляти інформацію, яка стосу-
ється роботи, й уникати її під
час відпочинку. Це допомагає
задіяти нові кластери нейро-
нів, які попередньо не брали
участі в розумовій діяльності;
тим часом нейрони, які ак-
тивно працювали, матимуть
час для відновлення. У такий
спосіб мозок не перериває об-
робку інформації, а в ньому
утворюються нові нейронні
зв’язки. Така зміна є корис-
ною не тільки з точки зору
нейрофізіології – нова ін-
формація допомагає розши-
рити кругозір і продукувати
свіжі ідеї.
ЧИ КОЖЕН ВІДПОЧИНОК
КОРИСНИЙ
Для офісних працівників
найкращий відпочинок – ак-
тивний. Помірне фізичне на-
вантаження та легку втому
можуть забезпечити заняття
у спортивному залі, плаван-
ня, йога й інше. Це дозволить
відновити ресурси мозку й
організму загалом, адже роз-
вивається кровоносна й ди-
хальна системи, тренуються
м’язи.
Коли ж щоденна робота ви-
магає надмірних фізичних
зусиль, варто відпочивати
з мінімальними витратами
енергії. Наприклад, почита-
ти книжку, погуляти, по-
грати в настільні ігри тощо.
Є й універсальний відпочи-
нок – вправи з розтягування
(стретчинг).
Користування
телефонами й соцмережами
варто обмежувати.
стор.
67
ЧОМУ МИ ПРОКРАСТИНУЄМО І
ЩО З ЦИМ РОБИТИ
Іноді буває так, що ми не
втомлюємося, але працюва-
ти все одно не можемо, за-
ймаємося чимось зовсім не-
потрібним. При цьому треба
виконати надзвичайно вели-
кий обсяг роботи, задачі над-
то складні, робота нудна, не
подобається керівник, бракує
навичок або ж надто велика
тяга до перфекціонізму. Це
прокрастинація, яка по суті є
відтворенням певного набо-
ру звичок.
Чому так відбувається? Ос-
новою для звички є міцні
нейромережі. Мозок не по-
требує багато ресурсів, щоб
запустити вже відомий про-
цес, тож обирає саме цю ді-
яльність на противагу моно-
тонній, незнайомій або надто
складній роботі.
Нейробіологія може дати
кілька порад для подолан-
ня прокрастинації. По-пер-
ше, важливо усвідомити її
причину. Це допоможе взя-
ти ситуацію під контроль.
По-друге, як би це не звуча-
ло, але треба просто почати
виконувати
поставлене
завдання – бодай 10 хви-
лин буде достатньо, щоб
процес пішов. По-третє,
треба
поставити
рече-
нець – часто саме обіцян-
ка виконати щось вчасно і
страх заплямувати власну
репутацію спонукає врешті
взятися за справу. Також до-
помагає робота з тими, хто
надихає – мозок намагається
наслідувати їхній приклад. Не
зайвим буде план на день –
краще складати його ввечері,
щоб встигнути пропустити
його через дефолтні мережі в
мозку й привчити їх до дум-
ки про потенційно ідеальну
поведінку «на завтра».
І, як не дивно, наука ра-
дить мріяти. Головне робити
це правильно. Адже мрія –
це уявлення себе і всіх вигод
від виконання конкретної та
часто складної роботи. Якщо
правильно уявити позитив-
ні наслідки, виділяється до-
фамін, який мотивуватиме
до роботи. Правильна уява
та реалістичні мрії – цілком
вдалий метод подолання
прокрастинації.
КОЛИ ВАРТО
ПРИГАЛЬМУВАТИ
стор.
80
стор.
82
Трапляється, доба напов-
нена стресом і важливими
завданнями. Але треба розу-
міти, що після такої напруги
варто цілий день відпочива-
ти й займатися тим, що при-
носить задоволення.
Друге дихання справді іс-
нує, але стосується тільки
фізичної роботи. Існує кілька
стадій працездатності: впра-
цьовування, коли ефектив-
ність досягає оптимального
рівня; легка втома, після якої
настає етап другого дихання і
найвищі показники працез-
датності. Уже потім прихо-
дить втома. Тому найбільше
користі від тренування буде
після активної розминки.
Мозок не вміє заощаджу-
вати ресурсів і займатися
довгостроковим плануван-
ням. Він лінивий і не здатен
накопичувати енергію, коли
нічого не відбувається. Тож
відпочинок, який допомагає
відновити й акумулювати
якнайбільше ресурсів, поля-
гає в дії.
Відпочивати треба вчасно.
Зниження емоційного то-
нусу, відсутність будь-якої
зацікавленості до того, що
раніше було важливим – оче-
видні ознаки, що варто зро-
бити перерву та бодай трішки
перепочити.
Щоб не пропустити момент
втоми, експерти радять при-
слухатися до власного тіла.
Відпочинок повинен бути
усвідомленим і здоровим
вибором. Тільки так можна
відновити фізичні й емоцій-
ні ресурси.
Тарас Лебідь
69