Сито Сито | Page 36

КРАЇНА ВІЙНА З ВІТРЯКАМИ ЯК КАРПАТСЬКУ ПОЛОНИНУ РЯТУЮТЬ ВІД ЗЕЛЕНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ Андрій – парапланерист. Раніше він часто літав над Кримськими горами – до анек- сії півострову Росією. Тепер єдина місцина в Україні та Східній Європі, де можна вдосталь налітатися та проводити змагання – полонина Боржава. У 2017 році для полонини визначили іншу роль – тут планують спорудити вітряки електростанції. Відтоді Андрій з колегами по спорту й активістами борються за збе- реження Боржави для парапланеристів, місцевих жителів і туристів. ЩО ХОЧУТЬ ПОБУДУВАТИ Заяви про будівництво віт- рової електростанції (ВЕС) на Боржаві з’явилися у 2017 році. Забудовник – компанія «Ат- лас Воловець Енерджи», якою володіє Йилмаз Ілхан, бізнес- мен турецького походження. Коли «Атлас Воловець Енер- джи» отримала територію для побудови ВЕС, землі були сільськогосподарськими. Та у процесі підготовки до бу- дівництва їхнє призначення раптом змінилося – тепер це промисловість, тран- спорт і зв’язок. ЩО ТАКЕ БОР ЖА ВА ? Усього в Укра- їнських Карпатах вісім полонин. Одна з них – Боржава, розта- шована на Полонинському хребті. Це найдовша полонина Закарпаття висотою більше 1600 м над рівнем моря і протяжністю 50 км. Хоч Боржава не є самостійним запо- відником чи заказником, вона входить до Смарагдової мережі. Це території Єв- ропи, що мають ключове значення для біорізноманіття. На Боржаві є кілька озер, її оточують природні заказники та парки. На полонині є червонокнижні види рос- лин і тварин. Територія Боржави внесена до плану національного природного парку «Ждимир». І це тоді, коли у 2013 році За- карпатська облрада визначи- ла, що Боржава – це рекреа- ційно-туристична зона. Як анонсувала компанія у «Повідомленні про заплано- ване будівництво», на по- лонині повинні вирости 34 вітрові електроустановки, які займатимуть площу що- найменше у 50 га – при цьо- му навколо кожного вітряка повинно бути 400 м вільної території. Для ВЕС проведуть лінії електропередач (обіця- ють тільки підземну), по якій генерована енергія йтиме до підстанцій. Уже від них – до електромережі. ВЕС планують під’єдна- ти до двох підстанцій. Одна з них уже є. Це «Воловець», що належить до Бурштинського енергоострову. Компанії це вигідно. По-перше, підстан- цію не треба буде будувати з нуля. По-друге, ці лінії електропередач ведуть до електромережі Євро- пейського Союзу. ЯК СТАНЦІЯ ЗАШКО- ДИТЬ БОРЖАВІ У «Повідомленні…» від «Атлас Воло- вець Енерджи» на- писано, що значної шкоди Боржаві ВЕС не зав- дасть. Для того, щоб отрима- ти дозвіл на будівництво ВЕС, компанія проходила оцінку впливу на довкілля. Чому ж тоді науковці, еко- логи й активісти звернулися до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпат- ської облдержадміністрації з зауваженнями на понад 100 сторінок? По-перше, «Атлас Воловець Енерджи» не розкриває де- талі будівництва. Наприклад, де саме проходитимуть лінії електропередач. Ще компанія запевняє, що ґрунт, який зні- муть під час будівництва, по- вернуть на місце, але методи- ку цього не прописує. Також немає досліджень про те, як будівництво вплине на озера полонини. Порушення водно- го режиму може спричини- ти зсуви ґрунту під час дощів і сходження лавин взимку. Закарпатська область – дру- га в Україні за ризиком зсуву ґрунтів, тож помилка під час будівництва може спричини- ти низку проблем. Ще один аспект, який за- мовчують – дороги. Щоб ван- тажівки доставили на поло- нину матеріали та техніку, треба певний кут нахилу шля- ху – не більше 15°. На полонині