КРАЇНА
це називають і як вважає ча-
стина мешканців, – пояснює
Олександр Скакальський, –
але і їхній обов’язок. Згідно
з “Екологічним паспортом”,
8,6 тис га відпрацьованих зе-
мель потребують рекульти-
вації в результаті діяльності
підприємств гірничо-мета-
лургійного комплексу. Тож
вони повинні це робити згід-
но з нормами озеленення
санітарно-захисних
норм
підприємством. Це саме ті
зони, де доведено шкідливий
вплив їхньої діяльності».
МЕШКАНЦІ
Інфраструктурні проекти ГЗК
мало змінюють згубні впли-
ви підприємства на здоров’я
мешканців. Серед шкідливих
викидів – канцероген фор-
мальдегід. Кривий Ріг один із
лідерів у країні за кількістю
онкохворих. За даними Кри-
ворізького центру здоров’я,
щороку їх з’являється 2,5-3
тисяч, з яких майже 1000 по-
мирає.
«Масштаб впливу та зв’я-
зок між викидами й за-
хворюваністю не так легко
довести. Та у Кривому Розі
висока частота виявлення
серцево-судинних захворю-
вань. Брудне повітря вражає
імунну систему, через що ча-
стіше виникають інфекційні
захворювання,
зокрема, туберкульоз», – за-
значає Олександр Скакаль-
ський. До речі, за даним ВООЗ
2016 року, Україна – лідер
за кількістю смертей від за-
брудненого повітря. Тоді як
за даними Центральної гео-
фізичної обсерваторії ім. Бо-
риса Срезневського, Кривий
Ріг – одне з міст із найбільш
забрудненим повітрям.
Наука відеоекологія ви-
вчає, як на людину впливає
те, що вона бачить. Пейзажі
з паруючими трубами, чор-
ним чи рудим димом, сіре
небо замість блакитного – це
постійний
психологічний
тиск на мешканців. Таке на-
вколишнє середовище при-
гнічує настільки, що впливає
на психологічний стан, зо-
крема, сприяє розвитку пси-
хічних розладів.
Такий же ефект може бути
і від погляду на дерева – вони
в місті теж хворі через пога-
ну екологічну ситуацію. Деякі
з них уже влітку стоять без
листя.
Частина мешканців Кри-
вого Рогу давно звикли до
такого життя. Та за словами
Олександра
Скакальського,
зараз у місті формується коло
свідомих людей, які не лише
критикують ситуацію, а й
намагаються активно щось
змінювати. Зараз у Кривому
Розі при міськраді діє Рада
стор.
28
екологічного планування, що
диктує екологічну політику
міста. До неї входять експер-
ти-науковці та представни-
ки громадськості.
А ще – працює система
онлайн-моніторингу за якіс-
тю атмосферного повітря.
Наразі є 20 автоматизованих
пунктів спостереження та
спеціальний додаток, у яко-
му на основі цієї інформації
зазначається, що не варто
робити при такому рівні за-
брудненості. Наприклад, за-
йматися активним спортом
або виходити на прогулянку
з дітьми.
Та аби мешканці Кривого
Рогу могли щодня безпечно
гуляти й провітрювати кім-
нати, потрібні комплексні
зміни – переорієнтація са-
мого простору із зони під-
приємства на простір міста
для його мешканців. Поки
Кривим Рогом керує ГЗК, але
чимало монофункціональ-
них промислових міст по
світу вже переформатува-
лися в повноцінні соціальні
простори. Чи станеться так у
Кривому Розі, залежить від
того, наскільки активно дія-
тиме громадськість, щоб збе-
регти навколишню природу
та власне здоров’я.
Іронічно, що цієї осені на
Kyiv Smart City Forum 2018
Кривий Ріг переміг у номі-
нації «Екологічне та енергое-
фективне місто». Хотілося б,
щоб ця екологічність була не
лише на папері.
Наталія Кіндратів