КРАЇНА
ЗАТРИМКА
НА ВИДИХУ
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ПОВІТРЯМ У КРИВОМУ РОЗІ
Криворізьке сонце пробивається крізь темний смог, блідо світить над містом, части-
ною ландшафту якого стали труби з димом і хворі дерева. Люди тут воліють зайвий
раз не відчиняти вікно у квартирі. Бо що потрапить до помешкань з повітрям, вирі-
шують підприємства.
МІСТО МІЖ КОМБІНАТІВ
Кар’єр Південного гірни-
чо-збагачувального комбіна-
ту, де добувають залізну руду,
працює цілодобово, без свят
і вихідних. Таких у місті ще
сім. У Кривому Розі, найдов-
шому місті України, є п’ять
гірничо-збагачувальних
комбінатів: Південний, Пів-
нічний, Центральний, Інгу-
лецький, Новокриворізький.
Кожен з них – величезна ру-
котворна яма глибиною сотні
метрів.
Довжина кар’єру лише Пів-
денного ГЗК – понад 3000 м,
ширина – 2600, а глибина –
470. По лініях – так званих
«горизонтах» – туди-сюди
рухається різна техніка: екс-
каватори, трактори, ванта-
жівки. Машини внизу зда-
ються іграшковими, наче
частини дитячого конструк-
тора «Lego». Насправді ж ці
БелАЗи розміром з двоповер-
ховий будинок, одне лише
колесо висотою 3,1 м. На ко-
жен з них вантажать по 130 т
руди.
На площі Південного ком-
бінату князівство Монако
вмістилося би двічі, а Вати-
кан – аж 14 разів. Кар’єр по-
стійно збільшується, адже за-
пасів залізної руди у Кривому
32
стор.
14
Розі вистачить ще на десятки
років.
В «Екологічному паспорті
Кривого Рогу» зазначено, що
в місті щорічно проводять
понад 200 масових вибухів.
У керівництві ГЗК стверджу-
ють, що зміна методу підри-
ву породи дозволила змен-
шити викиди в атмосферу в
кілька разів. «Так, але вибух
не найвагоміший складник
забрудненості повітря. Нато-
мість набагато більше вики-
дів – оксиду вуглецю, пилу,
діоксиду сірки й азоту – від-
бувається під час процесів
обробки металу. Наприклад,
збагачення руди чи виплав-
ки чавуну», – каже Олександр
Скакальський, координатор
громадської спілки «Громад-
ська економічна платформа».
Викиди забруднюючих ре-
човин підприємств гірни-
чо-металургійного комплек-
су, зокрема ГЗК, складають
99,6% від загальних по місту.
Отже, у криворізьке повітря
щороку викидається понад
300-350 тисяч тонн шкідли-
вих речовин. Це – приблизно
500 кг на одного мешканця.
КОМБІНАТИ В МІСТІ
Гірничо-металургійні комп-
лекси займаються не лише
розвитком свого виробни-
цтва, а й розширюють інф-
раструктуру міста: облашто-
вують парки, алеї, зупинки
транспорту, дороги. Дбають і
про туристичне та культурне
життя – до прикладу, Пів-
денний ГЗК у 2015 році ство-
рив музей комбінату, а Пів-
нічний – Палац культури для
металургів.
«Біля мого дому за ініціа-
тивою комбінату викачали
воду з водойми, очистили
її та ґрунт, і залили назад.
Поруч зробили невеликий
пляж, поставили переодя-
гальні, лавки, альтанки. Це
повноцінна зона відпочин-
ку», – каже Анна Прищепа,
мешканка Кривого Рогу. Такі
зони в місті здебільшого спо-
руджують підприємства гір-
ничо-металургійного комп-
лексу. «Нам важливо, щоб
криворіжцям було зручно тут
жити. Ми хочемо, щоб сім’ї
і діти працівників ПівдГЗК
мали можливості для прове-
дення дозвілля та відпочин-
ку», – зазначив Костянтин
Федина, генеральний дирек-
тор ПівдГЗК, під час відкрит-
тя скверу з оглядовим май-
данчиком.
«Це не лише корпоративна
соціальна
відповідальність
підприємств, як вони самі