КРАЇНА
він може бути більшим за 40 ° .
Виходить, доведеться будува-
ти серпантинну дорогу, а від-
так пошкодити значно більшу
площу, ніж від самих вітряків.
Через знищення верхнього
шару ґрунту загинуть безхре-
бетні, які мають природоохо-
ронний статус. Після вирубки
засадити ґрунт тими ж рід-
кісними рослинами не вий-
де – як тільки звільняється
вільний простір, його захо-
плюють рослини, що легше
пристосовуються, і вже не
дають доступу до ресурсів ін-
шим. Крім того, це порушення
Закону України «Про Червону
книгу».
На тварин негативно впли-
ватимуть гул, вібрація, елек-
тромагнітне випромінюван-
ня, шум від вітряків, під час
будівництва дрібні непово-
роткі тварини не встигнуть
втекти від техніки. Серед
них – багато червонокниж-
них і рідкісних.
До Червоної книги Украї-
ни належать 15 видів птахів,
11 видів ссавців, 12 видів без-
хребетних, що мешкають на
полонині. До списку Бернської
конвенції: 80 видів птахів,
10 видів ссавців, 3 види без-
хребетних. До Боннської кон-
венції: 32 види птахів, 9 видів
ссавців. До Пташиної дирек-
тиви – 32 види птахів.
Найбільшої охорони на Бор-
жаві потребують птахи та ка-
жани. Оскільки цей гірський
хребет сполучає Південні та
Західні Карпати, через нього
проходять міграційні шляхи
тварин: наприклад, журавель
сірий, голуб-синяк з Червоної
книги. Вітряки змінять вітро-
ві потоки і для птахів, і для ка-
жанів. А освітлення на станції
привертатиме увагу комах,
на яких полюють кажани – і
в результаті тварини потра-
плятимуть на ВЕС, що може
бути для них смертельним.
Екологи стверджують: щоб
прорахувати всі ризики, по-
трібно було би провести до-
слідження, що триватимуть
не менше року.
ЯК ЗЕЛЕНА ЕНЕРГЕТИКА
СПАЛЮЄ БІЛЬШЕ ВУГІЛЛЯ
Парапланерист Андрій Когут
говорить, що на них час від
часу нападають у медіа: «Ча-
сто подають так, ніби акти-
вісти проти зеленої енерге-
тики. Але я радий був би ВЕС
будь-де, тільки не на Боржаві.
Забудовник каже, що ВЕС буде
приваблювати туристів, але
це взагалі абсурд – їх прива-
блює природа та можливість
політати на параплані».
До того ж, користь для еко-
логії від ВЕС сумнівна. Побутує
думка, що зелена енергетика
врятує людство від спалення
корисних копалин. Це дійсно
працює для гідроелектрич-
них станцій, але з вітровими
і сонячними ситуація дещо
інакша. Електростанція по-
винна працювати стабільно,
щоб не відбувалося різкого
стрибка напруги на електро-
генераторах. Але ВЕС і СЕС
залежать від погодних умов,
що можуть бути нестабіль-
ними. Тому, щоб перепадів
у мережі не траплялося, такі
станції балансують класични-
ми теплоелектростанціями,
що спалюють вугілля. Тобто
для успішної роботи ВЕС на
Боржаві треба підключити
додаткові потужності елек-
тростанцій
Бурштинського
елетроострову.
Бурштинська ТЕС належить
Ринату Ахметову. У 2012 році
депутат Ігор Глущенко, яко-
го вважають представни-
ком інтересів саме Ахметова,
зареєстрував
законопроект
№10183, який ускладнював
доступ до «зелених тарифів»
усім, окрім Рината Ахметова й
Андрія Клюєва. А у грудні 2018
стало відомо, що «зелені аук-
ціони», які допомогли б уник-
нути монополії, відклали до
2020 року – потім діятимуть
уже інші правила закупівлі
енергії державою. При цьо-
му держава зобов’язана за-
куповувати електроенергію,
вироблену з альтернативних
джерел. Тобто Україна не змо-
же не закуповувати енергію у
Воловецької ВЕС за високими
тарифами, якщо її побудують
до 2020 року. Вітрова елек-
троенергія має високі коефі-
цієнти по «зеленому тари-
фу» (держава платить значно
більше, ніж витрачено для
виробництва енергії), дер-
жавні дотації та пільгові кре-
дити – при цьому тариф у 2-3
стор.
19
рази вищий, ніж у Європі, тож
заробляти на ньому зручно.
«Атлас Воловець Енерджи»
стверджує, що ВЕС сприятиме
енергетичній
незалежності
України, але частка вітрової
електроенергії складає трохи
більше 1%, тож одна електро-
станція нічого глобально не
змінить для держави.
А от для людей змінити
може. Компанія-забудовник
переконує, що туристи потяг-
нуться до ВЕС і це сприятиме
розвитку регіону. Але активі-
сти вважають, що це нонсенс
– до Боржави приїжджають
саме через її унікальну при-
роду.
Полонина Боржава займає
територію Воловецького, Сва-
лявського, Міжгірського, Ір-
шавського та Хустського ра-
йонів Закарпатської області.
У місцевих є кілька основних
джерел заробітку: наприклад,
туризм або збирання чор-
ниць, зарості яких вкривають
фактично всю полонину. Та
після будівництва ВЕС цього
фактично не залишиться. При
цьому жителі сіл і містечок
розділилися на два табори: на
одних громадських слуханнях
виступають проти будівниц-
тва ВЕС, на інших – радіють,
що до них прокладуть дорогу,
адже бюджети сіл невеликі.
«Якщо Ви являєтесь захис-
ником ГО “Екосфера”, і як
ми розуміємо Ви противник
даного проекту, то просимо
допоможіть знайти іншого
інвестора нашому природньо
багатому селу, за яке забула
держава з часів його утво-
рення (“лишак сидить у зво-
рі – най собі сидить”)», – так
Березниківська сільська рада
відповідає на звернення адво-
ката ГО «Екосфера» щодо гро-
мадських слухань з питання
побудови ВЕС.
***
Після численних скарг і заува-
жень від екологів, компанія
«Атлас Воловець Енерджи»
повинна пройти необхідні
процедури з оцінки впливу
на довкілля. Активісти слід-
кують за розвитком, не дають
ЗМІ забути про ситуацію і обі-
цяють боротися за Боржаву.
Оксана Расулова
35