СВІТ
вість зросла у 3,84 рази порів-
няно з 1961 роком (за даними
Food Production Index). Ринок
виробництва косметичних
засобів лише за останні 15
років зріс майже у 1,7 разів.
Галузь
автомобілебудуван-
ня також невпинно збіль-
шується – за період з 1990 до
2017 кількість виготовлених
автомобілів зросла вдвічі та
сягає за останній рік 81,5 млн
екземплярів. Це майже вдвічі
більше, ніж кількість насе-
лення України.
Мовою економіки все чу-
дово: ВВП росте, індустрії
розвиваються, робочі місця
з’являються. Однак, побічні
ефекти або, як кажуть еко-
номісти, «зовнішні екстер-
налії», у довгостроковій пер-
спективі можуть серйозно
скоригувати розвиток історії.
АНТИСПОЖИВАЦТВО
Крайнощі та радикальність
в будь-якій течії чи ідеології
завжди призводять до нега-
тивних наслідків. Та культура
антиспоживацтва все ж про-
понує справді важливі цін-
ності та зміни в суспільній
поведінці.
Суспільно-політичний рух
антиспоживацтва зародив-
ся в США, Німеччині й інших
високорозвинених
країнах
як
протидія
поширенню
культури масового спожива-
цтва та її наслідків – зокре-
ма залежності від шопінгу,
оніоманії та інших розладів.
Представники цього руху
борються з великими кор-
стор.
12
пораціями та підприємства-
ми, які сфокусовані лише на
власній економічній вигоді.
В основі руху – принцип
багаторазового використан-
ня сировини, перехід на аль-
тернативні джерела енергії,
розумний waste-management,
пропаганда купівлі якісних
речей з природних мате-
ріалів, індивідуалізація та
смарт-споживання, «друге
життя» для старих речей.
Натхненники антиспожи-
вацтва переінакшують голов-
ну економічну та суспільну
тезу про безмежність наших
потреб. Можливо, якщо ми
навчимося споживати менше,
головний суспільний закон і
впливи зміняться на краще.
Ольга Пона
9