СВІТ
Знаменитий чорний Ford
Model T був по кишені серед-
ньостатистичному
робіт-
нику – всього 400 $. До 1927
року, коли авто зняли з ви-
робництва, продали аж 15 млн
екземплярів.
Концепція фордизму пе-
редбачала
виготовлення
якісних товарів, які без ре-
монту чи заміни могли би
служити роками, і водночас
були доступними для ма-
сового споживача. Вреш-
ті-решт, з кожною виготов-
«ЗОВ
НІШ
НІ
ЕК
ЗАБРУД-
НЕННЯ ДОВКІЛ-
ЛЯ. Тихим океаном
КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ . У минулому середня темпе-
мігрує величезний конти-
нент зі сміття – так звана «Велика
тихоокеанська сміттєва пляма», її
площу оцінюють від 700 тис. до 15 млн
км2. За найобережнішими прогнозами вона
перевищує площу України на 20%.
леною автівкою попит на
них почав зменшуватися.
Попередні авто не ламалися,
а нові купували все рідше на-
віть за нижчу ціну. Спершу це
можна було вирішити шля-
хом експорту за кордон, але
падіння внутрішнього попи-
ту зростало. З того часу бере
початок тенденція створю-
вати «недовговічні» товари,
а також ідеологія «демон-
стративного споживання».
Описана американським со-
ціологом Торстейном Вебле-
ном, вона передбачала зміну
споживацької поведінки на
таку, що слугувала б про-
явом соціального статусу або
іміджу індивідуума. Спроще-
но – ідеологія моди на певні
товари й початок культури
масового споживання.
ратура повітря Землі зростала максимум на 1 °C за 100
років. Але експерти прогнозують: до кінця ХХІ століття
показник може досягнути 1,5-2 °C – критичної межі від-
новлюваності клімату.
ВИЧЕРПНІСТЬ РЕСУРСІВ, зокрема – води. За даними ООН, уже
сьогодні кожна 10 людина на Землі потерпає від нестачі питної
води, а вже за два роки майже 3 млрд осіб не матимуть доступу
до чистої питної води.
ЗНИКНЕННЯ РІДКІСНИХ ВИДІВ. За останні 50 років назавжди зни-
кла майже половина видів рослинного та тваринного світу.
ЕКОНОМІЧНА НЕРІВНІСТЬ. Спершу масове споживання мало на меті
звести до мінімуму нерівність між соціальними класами. Та насправді
дистанція пропорційно зросла, оскільки багато споживати почали всі.
НЕХТУВАННЯ ЯКІСТЮ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ. Підробки, неякісні мате-
ріали та дешева робоча сила – основні фактори завоювання ринків
Китаєм, який щороку виготовляє товарів і послуг на суму 12-14 млрд.
В атмосфері тотального обману споживача все складніше вдається
знаходити якісні й ефективні товари чи послуги.
СПРОЩЕНИЙ ПІДХІД ДО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ І ЦІННОСТЕЙ. Кожну
третю губну помаду викидають, так і не використавши. Така спожи-
вацька поведінка поширюється і на освіту, стосунки між людьми,
релігію.
ВІДЧУТТЯ НЕЩАСТЯ. Під цілодобовим впливом реклами, суспіль-
ної думки, в атмосфері конкуренції людина порівнює себе та
свої здобутки з іншими, тому все більше почувається нещас-
ливою. Змінюється механізм вирахування індексу щастя:
усе вагомішим стає показник дохідності та ВВП на душу
населення.
Відтоді все частіше това-
ри розкоші стають товарами
першої необхідності. Радіо,
автомобіль, телевізор, по-
дорожі, медична допомога,
нейлонові панчохи та пре-
зервативи, зубні пломби,
косметика,
персональний
комп’ютер, мобільний те-
лефон, інтернет – у мину-
лому. Окуляри віртуальної
реальності, персональні ро-
боти, 3D-принтери, iPhone,
розкрутка Instagram і пере-
гляди на Youtube – сьогодні.
Врешті-решт
абстрактний
живопис і перформанси,
книги з менеджменту та са-
мовдосконалення, сапфірові
брекети й естетична хірур-
гія. Потрібно лише вигадати
та нав’язати необхідність,
переконати в цьому людей
і підтримувати ілюзію. До-
ступно та дешево. Дешево та
сердито. Хоча, звичайно, не
завжди дешево.
СПОЖИВАННЯ У ЦИФРАХ
За останні 70 років світовий
реальний ВВП зріс у 8,5 разів.
У грошовому еквіваленті за
2017 рік він складає приблиз-
но 80 трлн доларів США. Звіс-
но, збільшення населення
планети – вагомий чинник
зростання. Між 1960 та 2017
роками світовий ВВП на душу
населення зріс у 2,87 разів.
Отже, фактично рівень спо-
живання на душу населення
за 70 років зріс майже втричі,
тоді як рівень викидів вуг-
лекислого газу в атмосферу
під час виробництва – у 3,84
рази.
Динаміка галузей масово-
го споживання за останні 70
років вражає. Сьогодні част-
ка глобального ринку одягу
займає майже 2% від обсягу
світового ВВП: сукупна вар-
тість виготовлених речей – 3
трлн доларів США, а кількість
так чи інакше залучених у
цій галузі людей (від вироб-
ництва та реклами до збуту) – 3
384,1 млн. осіб. Це майже поло-
вина населення Землі! Звіс-
но, зменшення оборотів у
цій галузі автоматично озна-
чатиме скорочення робочих
місць.
Світова харчова промисло-