Спроби « соціалізації » радянської економіки в роки хрущовської « відлиги » ( 1955 – 1965 рр .)
низький рівень забезпеченості житлом ( Дніпропетровський алюмінієвий завод ), труднощі з працевлаштуванням , особливо молоді ( підприємства Миколаєва та всієї України ), проблеми в торгівлі , екології , умовах праці ( м . Кривий Ріг ) та ін .
Друга половина 1950-х років — період наростаючих , інтенсивних змін у соціальній сфері . Декларації , заяви і наміри партійно-державних керівників почали втілюватись в життя . 8 березня 1956 р . прийнятий указ Президії Верховної Ради СРСР « Про скорочення тривалості робочого дня для робітників і службовців у передвихідні і передсвяткові дні ». Протягом 1958 – 1960 рр . був здійснений перехід на семи- і шестигодинний робочий день у промисловості та центральному апараті управління . При цьому раднаргоспам , міністерствам і відомствам дозволялося вводити на підприємствах п ’ ятиденний робочий тиждень двома вихідними днями при восьмигодинному робочому дні .
3 1 липня 1956 р . вступив в силу указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 травня 1956р . « Про встановлення шестигодинного робочого дня для підлітків від 16 до 18 років ». Того ж року був відмінений закон 1940 р . про заборону на зміну місця роботи і про суворі покарання за запізнення на роботу і прогули . Відповідним рішенням втратив силу закон про примусовий набір у ремісничі училища дітей , які закінчили семирічку .
Все це свідчило про кінець мобілізаційної економіки і поступовий перехід до лібералізованої , « м ’ якшої » форми адміністративно-командної системи . Хоча « генеральна лінія » залишалася незмінною : у будівництві комунізму мусили брати участь поголовно усі . Праця залишалася бути примусовою . 1961 р . Президія Верховної Ради СРСР прийняла указ « Про посилення боротьби з особами , які ухиляються від суспільно-корисної праці і ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя ». Відповідно до цього указу , люди , котрі не працювали більш як чотири місяці на рік , притягувалися до кримінальної відповідальності . Не працювати дозволялося лише домогосподаркам , які мали дітей . Інші непрацюючі переслідувалися відповідно до кримінальних кодексів союзних республік , які містили статті про переслідування осіб , які не працювали за наймом . Ці закони прямо суперечили міжнародним угодам , що забороняли примусову працю .
М . Хрущов прагнув на практиці довести переваги соціалістичного ладу над капіталістичним . У травні 1957 р . він заявив , що у найближчі роки СРСР повинен догнати і перегнати США по виробництву м ’ яса , молока і масла на душу населення . Підвищення матеріального рівня життя народу тісно пов ’ язувалося із зростанням доходів робітників , колгоспників і службовців .
9