8 Віктор Даниленко
На початок 1950-х років зміцніло зовнішньополітичне становище СРСР. « Холодна війна » продовжувалася і в змаганні з капіталістичним світом Радянський Союз досяг, як вважало його керівництво, помітних успіхів, був досягнутий певний паритет у військовій потузі. « Сполучені Штати не є монополістами … у виробництві водородної бомби »,— було заявлено на сесії Верховної Ради СРСР у серпні 1953 р.
Названі чинники спонукали партійно-державне керівництво СРСР до більш активної соціальної політики, спрямованої на поліпшення життя народу. На згаданій сесії Верховної Ради СРСР був прийнятий план розвитку легкої і харчової промисловості, який породив серед населення певні надії і досить скоро дав деякі результати: у магазинах побільшало продуктів, почалися закупки окремих товарів за кордоном. Хоча проблема залишалася дуже гострою: у 1955 р. випуск товарів народного споживання в Україні становив усього 48,1 % порівняно з 1940 р. 5
В жовтні 1955 р. М. Хрущов направив членам ЦК КПРС записку з питань майбутньої звітної доповіді ЦК ХХ з’ їзду партії. В ній він ставив питання про необхідність розширення соціальних зобов’ язань держави. Особливо його турбувала наявність у « державі робітників і селян » великої кількості низькооплачуваних робітників, які за свою заробітну плату не можуть звести кінці з кінцями, живуть, по суті, у бідності. Водночас М. Хрущов акцентував увагу на тому, що в країні існувала відносно невелика група людей, яка отримувала дуже високу заробітну плату. Партійний лідер наголошував на необхідності підвищення заробітної плати низькооплачуваним робітникам і службовцям, розв’ язання проблем, пов’ язаних з пенсійним забезпеченням населення.
Порушені М. Хрущовим питання, знайшли відображення у звітній доповіді ЦК КПРС ХХ з’ їзду по шостому п’ ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1956 – 1960 рр. На кінець шостої п’ ятирічки зростання виробництва предметів споживання( група « Б ») було заплановано на 60 %, виробництва засобів виробництва( група « А »)— на 70 % 6. Передбачалося « повністю використати могутній важіль матеріальної зацікавленості для підвищення продуктивності праці » 7. В коригуванні соціальної політики партії і держави були враховані також і пропозиції В. Молотова, як заступника голови Ради Міністрів СРСР, який з 8 по 15 серпня 1956 р. перебував в Україні. Результатом його поїздки стала відповідна записка в ЦК КПРС, в якій він теж доводив необхідність підвищення заробітної плати робітникам та інженернотехнічним працівникам, звертав увагу на гостроту житлової проблеми, перебої в постачанні населення продовольчими і промисловими товарами. На прикладі робітників конкретних українських підприємств Г. Молотов констатував зниження заробітної плати( завод « Запоріжсталь »), вкрай