48 Сергій Білокінь
лист із чотирьох розділів( остаточно текст « Інтернаціоналізму » склався з 14 розділів). Супровідний лист до Шелеста й Щербицького датується груднем 1965 року. Цікаво, що автор того тексту про Дзюбу, що писав про нього до КГБ, явно йому симпатизував, заклавши до його вуст навіть своєчасну в листопаді критику Хрущова, знятого з посади щойно у жовтні. Дзюбі нав’ язувалось датування « Правильної національної політики » аж до арештів Косіора та Чубаря. Чи не головне в його праці було найстрашніше для партноменклатури— ідеального Леніна й сучасну партноменклатуру розвести, піддавши різкій критиці діяльність як сучасного московського Політбюра, так і його київської експозитури.
У ті місяці й роки критичні міркування про владу висловлювали сотні осіб. У черговій доповідній записці КГБ до Шелеста від 3 лютого 1965 року(« Секретно. Экз. № 1 ») зазначалося: « В 1964 году в республике 742 авторами было всего изготовлено и распространено 973 анонимных письма и в 99 случаях 2496 листовок антисоветского, идеологически вредного, клеветнического или угрожающего содержания » 37. Протестанти особисто слабкорозвинені бачили головне зло у діяльності голів сільради і вивішували відповідні летючки з погрозами на людних місцях. Інші звертали свої думки взагалі проти влади. Щоб « пресечь зло на корню », зусилля багатотисячної армади чекістів спрямовувалось на виявлення авторів цих летючок.
31 жовтня 1964 року В. Никитченко переслав П. Шелесту інформаційне повідомлення( Секретно. № 1): « В дополнение к № 1392 / н от 28. Х. 64 года направляем копию письма, которое готовится( sic) членом Союза писателей УССР НАЗАРЕНКО 38 Ю. И. для рассылки в различные партийные и советские инстанции » 39. У додатку до супровідного листа у справі ГДА СБУ підшито т. зв. « возврат »— статтю « За ленінський облік і на ниві культурній!» за підписом робітника-будівельника М. В. Лисенка з датою 22 жовтня 1964 року. Як і Дзюба, автор відштовхується від думки Леніна( січень 1918 р.), мовляв, соціалізм— це й облік та контроль. « Антиленінці,— пише він за кілька рядків,— призвели до того, що до ХХ з’ їзду КПРС у міських школах Української РСР навчалося ледве 113899 дітей мовою Тараса Шевченка— Максима Рильського із загальної кількості в 543065 або двадцять один процент. […] Член редколегії журналу « Вопросы философии », либонь, білорус, Іван Кравцев у редагованій тодішнім головою Спілки журналістів УРСР газеті « Радянська Україна » 13 квітня 1960 року надрукував велику статтю, в якій тішиться, що зменшується кількість українців та білорусів, за даними перепису 1959 року. Відомо, що з початку ХХ століття ПОДВОЇЛОСЯ на Землі населення, а Іван Кравцев радий, що східних слов’ ян— працьовитих українців та білорусів з їхньою тисячолітньою культурою меншає. За кордонами СРСР живе понад 4 млн. українців, виходить різного напряму