32 Оксана Янковська
здійснення заходів, розроблених Всесоюзною нарадою 34, що їх 22 вересня затверджено спільною постановою ЦК КПУ і Ради міністрів УРСР « Про заходи по дальшій індустріалізіції, поліпшенню якості та зниженню вартості будівництва ». Відтепер житлове будівництво мало здійснюватися за типовими проектами, виключення допускалися лише за дозволом Держбуду УРСР, а в Києві— міськвиконкому 35. Основні правила у житловому будівництві встановили знаменита постанова ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР від 4 листопада 1955 р. « Про усунення надмірностей в проектуванні і будівництві » 36, постанова ЦК КПУ і Ради міністрів УРСР від 24 серпня 1957 р. « Про розвиток житлового будівництва в УРСР », яка відводила на усунення нестачі житла для трудящих 10 – 12 років 37, та постанова Ради міністрів УРСР від 26 травня 1958 р. « Про застосування типових проектів у будівництві », що зменшила висоту житлових приміщень до 2,5 м і започаткувала будівництво будинків для малосімейних та одиноких мешканців( відомих, як « гостінки ») 38. Було обрано найдешевший швидкісний варіант будівництва житла « індустріальними методами на основі серійного виробництва »— із залізобетонних панелей, з низькою стелею, маленькими кухнею і коридором, суміщеними санвузлами, прохідними кімнатами тощо. Безумовно, всі розуміли тимчасовість обраного розв’ язку проблеми: інженерні рішення, будівельні технології і матеріали— все відверто було розраховано на 30 – 40( за документами— 75) років експлуатації зі сподіванням на те, що ось зміцніє економіка і країна перейде до будівництва справді комфортабельного і довговічного житла.
Індустріалізіція будівництва зменшувала витрати на будівництво, знижувала собівартість житлової площі та витрати на експлуатацію основних механізмів. Втім, вона привела до перебудови галузі. Замість дрібних створюювалися великі спеціалізовані підприємства( трести і будівельномонтажні організації, об’ єднані спеціалізованими управліннями), які потребували нової техніки— баштових кранів, екскаваторів, бульдозерів, компресорів. А це вимагало часу і коштів. Капіталовкладення в житлове будівництво за 1950 – 1958 рр. зросли майже в 3,5 рази 39.
Джерелами фінансування були державні асигнування, кошти підприємств, індивідуальні кошти громадян. Значного поширення набули житлові кооперативи за умови сплати вартості квартири протягом 15 років помісячно.
Реалізація програми житлового будівництва в УРСР сприяла швидкому зростанню житлового фонду— в 1956 – 1965 рр. було введено в експлуатацію понад 182 тис. кв. м житлової площі; майже 18 млн. громадян переїхали з бараків, підвалів і напівпідвалів та комуналок до індивідуальних квартир з незвичними зручностями. Гострота житлової проблеми дещо