Діяльність УТГІ в контексті легального видавничого руху періоду Другої світової війни
317
тою, передбачені статутом СПУГА. Ідею підтримав діяч ОУН Зенон Пеленський, обіцяючи організаційну і матеріальну допомогу. До слова, організувати наукове видавництво прагнув також Український вільний університет, однак урядовий куратор празьких славістичних інституцій Баєр поставився до цих планів негативно, зауваживши, що статут УВУ не дає достатніх підстав для розбудови видавничої бази і радив університетові скористатися послугами приватних фірм чи знайти « нейтральне українське видавництво » 39.
Численні невирішені організаційні, кадрові, матеріальні питання не завадили, однак, виникненню у владних колах підозри щодо наживи інституту з надто дорогого продажу книжок. Документи фіксують зміст розмови директора Сергія Комарецького з начальником Української установи довір’ я у Празі Дмитром Бандрівським, який попереджував інститутське керівництво про зацікавлення відповідальних представників німецької окупаційної влади міфічним капіталом, набутим начебто з розповсюдження книжок. У відповідь директор мусив надати необхідні пояснення: « Щоб розвіяти ці неправдиві чутки, я показав п. Бандрівському цінник Інституту, зазначив, що там стоять ціни курсів з навчанням, вирахував там же, скільки з цієї суми береться за навчання та самий підручник й порівняв ці ціни з цінами книжок, які видав Ґеррозе друком, з чого виходило, що наші книжки є дешевшими, ніж видання Ґеррозе. Отже, спекуляції жадної не було й нема. Навпаки ми продаємо свої курси занадто дешево, а професура в Інституті працює майже безплатно. Щодо тих пів мільйонів корон, які має Інститут, то це є не заробіток Інституту, а лише переходові суми, бо з цих сум Інститут мусить заплатити за переведення навчання п. п. професорам. Це навчання складається з платні за перевірку студійного листування в дуже мізерній сумі— всього по 2 кор. За перевірену лекцію, та за іспити по 10 кор. за кожний іспит. Не дивлячись на такі малі суми, які присилають студіюючі за переведення навчання, зараз з цих грошей одержалася досить поважна сума. Пояснюється це тим, що багато курсантів, внесши відповідну таксу, з тих або інших причин не поспішають із своїми студіями, між тим як Інститут переводить виплату професорам лише за фактично переведену ними працю » 40. Д. Бандрівський взяв розрахунки до уваги, познайомив з ними представників офіційних органів і через певний час повідомив керівництво, що підозри в спекуляції з інституту знято.
З наближенням радянсько-німецького фронту на засіданні Управи СПУГА від 13 лютого 1945 року постало питання перенесення УТГІ і відкриття його філії поза межами Протекторату, а місцем осідку орієнтовно визначили Український науковий інститут у Берліні. Всі гострі проблеми, що поставали в украй несприятливій перспективі( неминуча майбутня евакуація, необхідність припинення зарахування нових студіюючих, потреба