312 Лариса Головата
український словник та « Історію України » професора Максима Славінського 17— колишнього міністра праці в уряді Української держави часів Федора Лизогуба( жовтень – листопад 1918), перекладача, викладача УТГІ, в 1945 році депортованого органами НКВС до Києва, де він загинув у Лук’ янівській в’ язниці, не дочекавшись вироку суду.
Водночас цензор доручив переробити курси політекономії професора М. Добриловського та місцевого господарства професора Л. Бича 18, вимагаючи внести до змісту кон’ юнктурні зміни, а саме: за матеріалами тогочасної фахової німецької літератури слід було підготувати окремий додаток про новітні націонал-соціалістичні економічні ідеї. Курс Луки Бича друком не вийшов, ймовірно, через стан здоров’ я автора( помер у 1944 році). Натомість Микола Добриловський таки видав « Вступ до вивчення економічної теорії й практики німецького націоналсоціялізму » 19, який поруч із іншими звинуваченнями міг відіграти фатальну роль доказової бази під час енкаведистських допитів автора у 1945 році, репресованого й реабілітованого в середині 1950-х років.
Поширення інших семи видань чиновники краківського відділу пропаганди зупинили назовсім, як зазначалося в « Акті ревізійної комісії Українського Технічно-Господарського Інституту позаочного навчання в Подєбрадах за академічний рік 1942 / 1943 » від 10 жовтня 1943 року, « без виглядів на дозвіл » 20. Судячи з документів, цими проскрибованими курсами стали два передвоєнні підручники « Основи журналізму » та « Структура часопису » О. Бочковського 21, « Нарис історії української преси » А. Животка 22, друга частина « Основ журналізму », написана С. Сірополком вже під час війни на доповнення до першої частини підручника померлого натоді О. Бочковського 23, « Історія української літератури » Л. Білецького 24, « Формація українського народу » В. Щербаківського 25, « Нарис економіки українських земель » В. Садовського, відомого економіста й демографа, в 1945 році депортованого радянськими спецслужбами до Києва, де він загинув у тюрмі 26. Через цензурні заборони на розповсюдження цих навчальних видань інститут був змушений закрити гуманітарні курси, для яких вони готувалися.
Лекції технічного, господарського змісту, безпечні з погляду ідеології, мали добрі шанси на отримання цензурного дозволу. Попри загальні порядки в сфері науки і вищої освіти— обмеження діяльності наукових установ, закриття вищих навчальних закладів, заборони щодо випуску наукової літератури і підручників для вищих шкіл— влада в 1942 році з прагматичних мотивів погодилася на відкриття у Львові т. зв. « державних фахових курсів » за окремими спеціальностями— медичні, ветеринарні, технічні, сільськогосподарські, лісові. Підручники з цих дисциплін могли придатися в новій освітній ситуації, і, мабуть, тому досить легко отримали офіційне схвалення на використання в межах Генеральної губернії. Більше