Радянсько-фінське дипломатичне протистояння( 1939 – 1940 рр.)
283
них організації, було заборонено видання ряду газет та журналів. 17 жовтня Головнокомандувачем був призначений маршал К. Маннергейм, створена його ставка. Це була тверда та холоднокровна людина, фінський барон, генерал-лейтенант колишньої царської армії, що командував російською кавалерійською дивізією. Микола ІІ завдяки відданості та старанності наблизив його до двору. Склад фінської делегації на переговорах у Москві, що займала жорстоку позицію, трохи змінився. 23 жовтня переговори відновились. Їх очолював Ю. Пассіківі. З пропозицій Радянського Союзу Фінляндія погодилась: передати СРСР острови у Фінській затоці, крім Б’ йорке; на Карельському перешийку перенести кордон на 10 км західніше вздовж узбережжя Фінської затоки, але відмовилась від радянської пропозиції щодо надання в оренду півострова Ханко і права на якірну стоянку в затоці Лаппвік, оскільки розміщені там війська могли б бути використані « для нападу проти Фінляндії ». Також фіни погоджувались на уточнення відповідної статті радянсько-фінського договору про ненапад. Решта радянських пропозицій була відхилена, хоча з задоволенням відмічалась згода СРСР на ремілітаризацію Аландських островів 23.
Радянська делегація вважала, що передані пропозиції були мінімальними та заявила, що вона не може відмовитись від пропозиції про створення на Ханко військово-морської бази( ВМБ), хоча і обмежувала чисельність своїх військ до 4 тис. осіб, а строк оренди часом європейської війни. Делегація висловила готовність відсунути на схід лінію майбутнього кордону на 10 – 20 км південніше м. Койвісто, але наполягала на передачі СРСР о. Б’ йорке. Була прийнята фінська пропозиція щодо відповідного посилення існуючого договору про ненапад. Решта пропозицій СРСР залишалася у силі 24. Не маючи повноважень їх обговорювати, фінська делегація 24 жовтня повернулася в Гельсинки за новими консультаціями.
Фінське керівництво сподівалося, що конфлікту не буде, зважаючи на те, що було багато пропозицій за досягнення компромісу, в тому числі від К. Маннергейма та Ю. Пассіківі, але в цілому можливість угоди була відхилена. У країні завершилась мобілізація та були проведені в кінці жовтня маневри. 25 жовтня 1939 р. фінські територіальні води були оголошені небезпечними для плавання внаслідок замінування їх в районі Аландських островів. Збройні сили Фінляндії були розгорнуті в прикордонній зоні, а основні сили зайняли оборонні рубежі на Карельському перешийку. В Москві вирішили, що фінська делегація більше не приїде в СРСР, а переговори будуть продовжені по дипломатичним каналам 25.
В цей час СРСР згідно з наказом начальника Генерального Штабу від 24 жовтня на Карельський перешийок перекидає три стрілецькі дивізії, а в Карелію— три стрілецькі дивізії та два артполки 26. 29 жовтня Військова рада ЛВО надала Наркому оборони « План операції проти Фінляндії », в