282 Юрій Бадах
Також 12 жовтня у Москві почалися радянсько-фінські переговори з метою домогтись аналогічних поступок від Фінляндії, як від Прибалтійських країн 20, однак Фінляндія відмовилась обговорювати питання про укладання договору про взаємодопомогу. Радянська сторона запропонувала проект договору про спільну оборону Фінської затоки на зразок Фінськошведської угоди про оборону Аландських островів. Але і ця пропозиція була відхилена фінами без обговорення. Тоді радянська делегація запропонувала наступний варіант:
1) здати в оренду СРСР на 30 років півострів Ханко як воєнно-морську базу( ВМБ) з береговою артилерійською обороною, розмістивши там піхотний полк, два дивізіони зенітної артилерії, два полки авіації, батальйон танків, з 5,5 тис. людей;
2) надати « радянському військово-морському флоту » право на якірну стоянку в затоці Лаппвік;
3) передати Радянському Союзу острови Гогланд, Сейскар, Лавенсаарі, великий та малий Тютерссаарі, Б’ йорке, а також частину Карельського перешийку від села Ліппола до південного кінця міста Койвісто, а також західну частину півостровів « Рибачий » та « Середній »( всього 2761 кв. км);
4) зі своєї сторони СРСР передає Фінляндії територію в районі Ребола та Порос— озеро— глухі ділянки Карелії( 5529 кв. км);
5) існуючий радянсько-фінляндський пакт про ненапад доповнюється статтею « про взаємні обов’ язки не вступати в угруповання і коаліції держав, прямо чи посередньо ворожі тій чи іншій стороні, що домовляється »; 6) сторони роззброюють свої укріплення на Карельському перешийку; 7) СРСР обіцяє « не заперечувати проти озброєння Аландських островів » власними силами Фінляндії 21.
Проте фінська делегація не мала повноважень для обговорення таких пропозицій і 14 жовтня виїхала в Гельсинки для консультацій, що стало несподіванкою для радянської сторони. Через чотири дні фінське керівництво узгодило свою позицію на переговорах з СРСР, тому що в уряді виявились прихильники визначених поступок Радянському Союзу. Для подолання таких настроїв 18 – 19 жовтня Президент і Міністр закордонних справ Фінляндії в ході зустрічі скандинавських країн у Стокгольмі зробили спробу добитися підтримки своїх сусідів на випадок загострення стосунків з СРСР. Однак скандинавські країни ухилились від яких-небудь конкретних обіцянок, що не завадило Е. Еркко обдурити своїх колег по кабінету, повідомивши їм про готовність Швеції надати дипломатичну підтримку Фінляндії. У фінів склалася думка, що « Радянський Союз блефує » і стосовно нього треба проводити « тверду лінію » 22.
Тим часом у Фінляндії продовжувалась « обробка » суспільної думки в дусі недопустимості поступок СРСР, почалися арешти членів лівих суспіль-