270 Олександр Комарніцький
Значне зростання кадрів пролетарського студентства висунуло необхідність створення у вишах профспілкових організацій. Партія розглядала профспілки « як школу управління, школу господарювання, школу комунізму » 9. Згідно « Положення про організації пролетарського студентства у вищій школі( профсекцій)»( 1924 р.) вони мали за мету: об’ єднання в стінах вишу пролетарського студентства, що були членами профспілки; активне сприяння реалізації всіх заходів Головпрофосу з пролетаризації та реформування вищої школи; здійснення організаційного зв’ язку своїх членів з профспілками та виробництвом; наукову та культурно-просвітню роботу серед членів організації; охорону наукових та матеріальних інтересів членів профспілки 10.
У Кам’ янець-Подільському ІНО було створено профком « робітників освіти »( Робос). У 1925 – 1926 навчальному році( далі— н. р.) він налічував 135 членів( селян— 70, службовців— 56, робітників— 4 і т. д.). Після ліквідації виконавчого бюро пролетарського студентства( ВБПС) профком перебрав на себе його функції та організаційну структуру 11. На засіданнях розглядалася низка актуальних питань: « Пролетарська революція і вчительство », « Комсомол і вчительство », « Всеукраїнський вчительський з’ їзд », « Селянський Інтернаціонал », « Червоний та жовтий Профінтерн », « Сільськогосподарська та споживча кооперація » тощо 12.
В ІНО було створено також студентську секцію КНС( комітет незаможних селян). На засіданнях КНС, подібно до профкому « Робос », заслуховувалися доповіді: « Комнезами на новому повороті », « Школа й партія », « Школа і ЛКСМУ », « Школа й національне питання », « Організаційна структура профспілок », « Національний рух на Сході », « Історія профрухів на Заході », « Селянські партії і спілки », « Аграрно-селянські повстання » тощо 13. У середині липня 1925 р. секція налічувала 71 особу 14.
Широкого розмаху набула серед студентів шефська робота. Дописувач журналу « Студент революції » О. Кундзіч звернув увагу на необхідність посилення політосвітньої роботи у підшефних селах, які « ще темніші чим де-б то не було на Україні і на які можуть виїжджати закордонні чорносотенці [ зважаючи на прикордонне становище Кам’ янеччини— О. К.]» 15.
Кам’ янець-Подільський ІНО встановив шефство над місцевим клубом залізничників, Руськофільваровецьким і Мукшано-Китайгородським сільбудами. Для координації роботи утворили Комітет по культшефству, до якого ввійшли викладачі і студенти 16. Для проведення роботи студентська молодь ділилася на групи і прикріплювалася до певних районів 17.
Найпоширенішою формою роботи було виголошення доповідей. Вони мали різноманітну тематику( див. табл. № 1).