Партійна та політосвітня діяльність студентів Кам’ янець-Подільського інституту...
269
ськими парторганізаціями в листі ЦК РКП( б) від 14 грудня 1922 р. « Про роботу парторганізацій у вузах і на робітфаках ». « Партія,— говорилось у листі,— повинна охопити своїм ідейним впливом саму роботу школи. Тільки розв’ язання цього завдання усуне цілком реальну загрозу того, що пролетарські елементи студентства будуть піддані буржуазній обробці » 3. У травні 1924 р. на ХІІІ з’ їзді ВКП( б) у резолюції « Про роботу серед молоді » йшлося про те, що « партія повинна поставити перед собою першочергове завдання організації раціонального комуністичного виховання молоді у вузах … Партійні і комсомольські осередки вузів повинні поміняти зміст і методи своєї роботи … необхідно якнайретельніше раціоналізувати роботу комуністів і комсомольців, так, щоб громадська робота не перечила академічній, і навпаки » 4.
Партійний орган Кам’ янець-Подільського ІНО провів результативну роботу. 13 червня 1924 р. на триместрових загальних зборах студентів, викладачів і техпрацівників політкомісар у своєму виступі зазначав, що частина студентства « стала твердо на платформу Радянської Влади … Студентство твердо заявляє, що воно не буде уколисуватися оцінкою біжучої роботи, а стояти, як найближче до Комуністичної партії, буде невпинно поглиблювати політично-громадську працю ». Для того, щоби бути « в безперервнім зв’ язку з руководящою всім життям Республіки Партією », студенти вирішили створити осередок КП( б) У 5. Засідання партосередку відбувалися у приміщенні студентського клубу. Досить часто на них були присутніми студенти( від 40 до 90 осіб). Після таких відвідин, за словами проректора Кам’ янець-Подільського ІНО Р. Заклинського, студентство подавало заяви про бажання вступити у партію 6.
Завдання « поліпшення ідейно-виховної роботи серед студентства » стояло і перед ЛКСМУ. Дописувач журналу « Студент революції » Т. Масенко звернув увагу на переобтяженість студентів-комсомольців осередковою комсомольською роботою, відповідно до якої вони були зобов’ язані відвідувати загальні збори, брати участь у роботі « юнацьких » чи « тимчасових ударних » гуртків, політосвітній, шефській, діаграмній комсомольських комісіях. Часу для роботи у загальностудентських гуртках та товариствах фактично не залишалося, що врешті призводило до « ізоляції комсомольського осередку, відмежовання комсомольців од усієї маси пролетстудентства в самому процесі позаакадемічної, політично-освітньої роботи » 7.
У перші роки існування ІНО тут функціонували осередки УПСР і УКП. Після того як професор Шимонович виїхав за кордон есерівське угрупування припинило своє існування. Осередок укапістів вступив у « стадію дезорганізації » навесні 1921 р., коли студент Шевченко( організатор осередку УКП у Кам’ янці-Подільському) публічно зрікся своїх поглядів [ під впливом членів КП( б) У.— О. К.] 8.