Лев Биковський як дослідник української книжкової культури
255
лював, що логічна класифікація ґрунтується на висновках логіки. Автор вказував, що бібліологічна класифікація— це, по суті, схематична картина досліджуваного матеріалу 6.
« Замітки про чеську бібліографію », Л. Биковського були першою спробою розглянути розвиток чеської бібліографії в системному порядку і з позиції найновіших бібліографознавчих концепцій, що сформувалися в середині 20-х років ХХ століття. Ця розвідка є помітним внеском у порівняльне вивчення слов’ янського книгознавства в цілому. Вона є певним підсумком тривалої роботи чехів над складанням бібліографічного репертуару національної книги. Працюючи над « Замітками про чеську бібліографію », Л. Биковський, на нашу думку, намагався поширити досвід чеських вчених серед українських книгознавців-бібліографів, показати, як краще організувати роботу над складанням аналогічного видання— українського бібліографічного репертуару, а також запропонувати певні методологічні настанови.
В колі наукових інтересів Л. Биковського, крім книгознавства, бібліотекознавства та бібліографії, були бібліотечна політика і бібліотечна педагогіка. Відмінність між бібліотечною політикою і бібліотекознавством він вбачав в тому, що бібліотекознавство розглядає питання діяльності окремих бібліотек. Метою бібліотечної політики є поширення національної культури шляхом вільного доступу до книги. Завдання бібліотечної політики, за Л. Биковським,— планування, організація, пропаганда, координація та контроль бібліотечної справи. Діяльність міжнародних бібліотечних організацій, як і питання міжнародного авторського права, міжнародного книгообміну,— це також сфера бібліотечної політики.
Л. Биковський широко застосовував бібліотечну педагогіку в контексті методичного, або « просвітницько-виховного » розділу бібліотекознавства, що вивчає процес використання фондів бібліотек читачами. Він розрізняв теоретичний і практичний аспекти бібліотечної педагогіки. Предметом теорії є механізми процесу читання і виховання читачів у бібліотеці, а завданням практики— конкретне впровадження « просвітницько-виховних » методів, таких як: вивчення читачів, керівництво вибором книг, тобто колективу й індивідуальну роботу з читачем у бібліотеці, яка, перш за все, здійснюється на основі бібліотечної й бібліографічної інформації в її усній і письмовій формі.
Л. Биковський надавав підрозділу бібліопедагогіки великого виховного значення, тобто розглядав книгу як засіб педагогічного впливу на читачів як на «… об’ єкт впливу та процес впливання, тощо ».
Дослідження праць Л. Биковського показало, що він структурував бібліологію як галузеву науку про книжкову культуру, запропонувавши структурну схему, в якій визначав поняття загальної бібліології як теоретичної