252 Юля Сєкунова
Для вирішення ряду складних психо-фізіологічних питань книгочитання Л. Биковський планував з’ ясувати, з якою метою здійснюється читання. Можливі такі цілі, як набуття знань, задоволення та критика. Дія книги, як вважав Л. Биковський, полягає в тому, що енергія, потенційно закладена у ній, набуває кінетичної форми, а досягши мозку, засвоюється людиною. Цей процес відбувається шляхом певних способів « вживання » людиною книги як сконцентрованої праці її автора. За певних умов і форм « акції » енергія, втілена у формі книги, знову починає працювати у відповідний спосіб і т. д. Така методика « книговживання » у Л. Биковського означена поняттями « книжне коло », « коло життя », що розкривають механізм інтелектуального засвоєння книги читачем.
У сфері наукових зацікавлень Л. Биковського були питання, пов’ язані з культурою книги й інших, зокрема слов’ янських, народів. Результатом досліджень книжкової культури Чехо-Словаччини стали його праці « Книжна справа в Чехословаччині »( видана УНІК у Києві 1926 року окремим виданням, а також в журналі « Бібліологічні вісті »), « Бібліотечна справа в Чехословаччині »( яку було опубліковано 1925 року УНІК) та « Замітки про чеську бібліографію »( надруковану в Подєбрадах 1927 року в збірнику « Українське книгознавство »). Вибір теми для Л. Биковського був невипадковим, адже Чехія— одна з тих слов’ янських країн, що першою перейняла від німців майстерність друкувати книги. Крім того, розмаїття її книжкової продукції дозволяло йому вивчати книжкову культуру, проектуючи її досвід на розвиток української.
Л. Биковський свою працю « Книжна справа в Чехословаччині » 4 розпочинав історичним екскурсом, зокрема, в третю чверть ХV століття, коли в Чехії вперше з’ явилися друковані книги, а друкарське ремесло стало інтенсивно поширюватися та удосконалюватися. Л. Биковському важливо було показати історичне коріння високої книжкової культури чехів. Для цього він подав широкий огляд чеських стародруків. Високий рівень чеської культури і розвиток друкарської справи зумовив заснування чехами 1889 року книгарської школи, а 1913 року— друкарської.
Вкаазана праця має чотири розділи: друкарство, книгарство, бібліографія та книгознавство. До кожного з них автор подав бібліографічний огляд літератури з цих галузей знань.
Характеризуючи стан чеської бібліографії 20-х років ХХ століття, Л. Биковський вважав за доцільне ознайомити читачів не тільки з бібліографічними працями останніх років, а й із покажчиками минулого, оскільки у своїй сукупності вони відбивають увесь національно-культурний доробок в цій галузі. При цьому покажчики розглядаються систематично та хронологічно, що дозволяє фахівцям зрозуміти особливості розвитку чеської бібліографії.