238 Ірина Терлецька
розуміти під терміном « сталінізм », але безсторонньо, без особистісної, заздалегідь негативної оцінки ». Це— відмова від орієнтації на світову революцію, проголошення пріоритетним захист національних інтересів СРСР і вимога закріпити все це в Конституції. Це є нічим не прикритий етатизм 45.
Саме сталінська Конституція, на думку деяких істориків, є свідоцтвом того, що сталінські часи не можна називати тоталітарними 46. Нині набули поширення з одного боку, критика концепції тоталітаризму(« полумістичне поняття тоталітаризм » 47, « пропагандистський штамп » 48), з іншого, виправдання сталінізму( сталінський режим виконав свою місію модернізації економіки 49, сталінізм як політика був єдино правильним шляхом 50, відповідав глобальним тенденціям розвитку цивілізації ХХ ст. 51). Популярною стала теза, що сталінські перетворення в цілому відповідали національнодержавним інтересам СРСР 52, сприяли модернізації і прогресу країни і суспільства 53.
З нашої точки зору, неприйняття тоталітарного підходу не є обґрунтованим. Не можна ж всерйоз вважати концепцію не науковою, наприклад тому, що «« єжовщина » була радикальною і істеричною реакцією на зростання бюрократизму », в той час як « поняття тоталітаризму за визначенням виключає будь який емоційний фактор » 54, або тому, що сталінська « Конституція була демократичною »— такими є аргументи противників тоталітарного підходу.
Проблемі історії сталінізму була присвячена міжнародна наукова конференція, що відбулась у грудні 2008 року у Москві. У виступах провідних фахівців з проблематики сталінізму з багатьох країн світу пропонувались різні тлумачення цього поняття. Сталінізм— « спокуса епохи повстання мас », що проявилась в уявленні про можливості швидкого будівництва суспільства соціальної справедливості, не зважаючи на засоби( Лукін В. П.) 55; сталінізм— політика, яка проявилась у « революції зверху » і призвела до надцентралізації влади, коли рішення приймала лише одна людина, а інструментом здійснення був терор( О. В. Хлевнюк) 56; сталінізм— синтезне, інтегруюче поняття, яке характеризує ментальність суспільства, його самопочуття— систему цінностей, норми поведінки, масову психологію( Ш. Фіцпатрік. Чиказький університет США) 57; сталінізм— ретроспективна форма колективної свідомості— історична пам’ ять 58; сталінізм— система державного управління, практики сталінського керівництва. Досить велике розмаїття інтерпретацій. З нашої точки зору, всі ці тлумачення концептуально вписуються у тоталітарний підхід при визначенні сутності сталінізму: і як системи державного управління, і як репресивної політики, і як певного типу ментальності, і як епохи повстання мас і т. і.