226 Святослав Юсов, Наталія Юсова
схему( знову— нову!) й тези цього курсу 63. В листопаді 1947 р. співробітники Інституту приступили до його написання. У новому варіанті параграф « Утворення української народності » був знятий 64. Причини були наступні: по-перше, дана проблематика була науково й політично дискусійною( це засвідчила та ж нарада в ЦК КП( б) У в квітні – травні 1947 р.); по-друге, була відсутня « єдино правильна » методологічна база; по-третє, виконавець теми, К. Гуслистий втратив( щоправда, тимчасово) свій авторитет у партідеологів( з усім цим слід пов’ язати також причини не виходу в світ готових етногенетичних статей і брошури вченого, а також зняття з нього завдання писати на цю тему розгромну статтю проти концепції М. Грушевського).
Взагалі ж робота над « Коротким курсом »( його написання стало головним завданням істориків ІІУ 65) затягувалася, в основному завдяки невирішеності в радянській історичній науці ряду принципових теоретичних питань( зокрема— етногенетичних), а також з необхідністю враховувати нові праці Й. Сталіна 66, рішення партійних форумів тощо. Розділи курсу знову і знову рецензувалися російськими і українськими істориками, неодноразово проводилися спільні обговорення. Перше таке обговорення відбулося в грудні 1947 р. в Інституті історії АН СРСР, де участь брала вся дирекція ІІУ 67. Хоча остання неодноразово доповідала, що курс вже створений, проте у ньому знову і знову знаходили недоліки, з- поміж іншого й методологічні, що вимагало його доопрацювання 68.
Питання про утворення і формування української народності повинно було бути відображено і на сторінках « Короткого курсу історії української літератури », який багато років готував Інститут літератури АН УРСР. Макети курсу( практично готові) обговорювалися на безкінечних засіданнях, рецензувалися як українськими, так і російськими науковцями. Прикметним серед зауважень рецензентів було зауваження про те, що автори підручника не можуть « національно визначити Київський період, літературою якого народу, що її створив, потрібно вважати Київський період, на якій мові вона створювалася » 69. Нова політична актуалізація досліджень у галузі етногенезу східних слов’ ян настала в 1949 р.— рік 70-річчя Й. Сталіна. Тоді вперше була опублікована його стаття « Національне питання й ленінізм »( написана ще в 1929 р.) 70. Партійні ідеологи, політагітатори, врешті й науковці всіляко підносили цю статтю, адже чергові твори « корифея марксистсько-ленінської теорії » мали викликати благоговійний пієтет 71. Приміром, у головному історичному журналі « Вопросы истории » надавалась ось яка характеристика статті: « Цей класичний твір сталінського генію має епохальне значення, він відкрив новий розділ у розробці національного питання, зробив великий внесок у марксистсько-ленінську революційну теорію » 72. Втім, ще до виходу названої статті провідний етнограф С. Токарьов у