Діяльність вчених-гуманітаріїв УРСР за ідеологічних умов другої половини 1940-х рр....
223
Д. Березовець, Д. Бліфельд, В. Довженок та ін.) 35. Відтак із закінченням відповідної п’ ятирічної науково-дослідної проблематики з 1950 р. знову з’ являється окремий розділ « Походження cхідних cлов’ ян і їх матеріальна культура в домонгольский період »( розробники Д. Бліфельд, В. Богусевич, В. Гончаров, Є. Махно) 36.
Індивідуально названою проблематикою займався В. Богусевич, який мав підготувати окрему статтю під назвою « Походження cхідних cлов’ ян »( 2 арк.). У звіті значиться, що її він підготував у 1949 р. 37, але до публікації справа не дійшла. Не було у цей період опублікованих наукових праць з такої теми і в інших українських археологів. Однак, вони досить активно провадили популяризаторську роботу серед студентів, школярів, широкого загалу як у Києві, так і в інших населених пунктах України( здебільшого у тих, де проводили археологічні розкопки); надавали консультації. Так у 1947 р. науковий співробітник А. Добровольський прочитав лекцію « До питання про етногенез cлов’ ян », а Д. Березовець лекції на тему « Походження cлов’ ян » і « Київська Русь » 38. У 1948 р. були прочитані співробітниками ІА наступні лекції: « Слов’ яни і Кивська Русь »( Ф. Копилов), « Походження cхідних cлов’ ян »( В. Богусевич), « Кивська Русь— колиска трьох братніх народів »( Д. Березовець; М. Брайчевський) тощо 39.
У підсумковому звіті за 1946 – 1950 рр. ІА стосовно роботи з розробки дослідницького напрямку « Історичні передумови формування українського народу » значилося, що основна увага була приділена пам’ яткам матеріальної культури тих етнічних утворень, котрі можуть розглядатися в якості основних компонентів у складанні східного слов’ янства. Як випливає зі звіту, особливо були розроблені й висвітлені питання венедського й антського етапів східнослов’ янського етногенезу. Прикметно лунала наступна категорична констатація: « До кінця з’ ясовано автохтонний розвиток cхідноcлов’ янських племен » 40( в іншій праці йдеться про « автохтонний процесс етногенезу » 41). Іншою важливою констатацією була та, котра йшла до річища теорії раннього розвитку феодалізму. У звіті значилося, що встановлено значне соціальне і майнове розшарування антського суспільства, тощо. Також прикметним в контексті тодішньої історіографічної ситуації було з’ ясування українськими археологами( разом із російськими спеціалістами, насамперед— Б. Рибаковим) того, ніби факту, що задовго до утворення Київської держави існувало широке територіальне об’ єднання cхідноcлов’ янських племен.
У ці ж роки ця ж тематика цікавила і науковців вишів України, зокрема— мовознавців. Проблематикою походження східних слов’ ян і їхніх мов довгі роки займався, наприклад, декан і завідувач кафедрою російської мови КДУ й, одночасно, старший науковий співробітник Інституту мовознавства АН УРСР М. Грунський. В його особовому фонді зберіглося чимало